Зайченко Георгій Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Зайченко.
Зайченко Георгій Григорович
Народження20 червня 1945(1945-06-20) (79 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Жанрпейзаж, натюрморт і портрет
НавчанняРосійський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (1978)
Діяльністьхудожник, педагог
ВчительЗахаров Григорій Олексійовичd
ЧленСпілка радянських художників України
У шлюбі зЗайченко Таїсія Василівна
Роботи в колекціїМузей Миколи Реріхаd
Нагороди

Георгій Григорович За́йченко (нар. 20 червня 1945, Київ) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1990 року. Чоловік Таїсії Зайченко, батько Олени Зайченко-Свєчникової.

Біографія

Народився 20 червня 1945 року в місті Києві (нині Україна). З 1971 року працював викладачем у дитячій студії образотворчого мистецтва у Києві. 1978 року закінчив Московське вище художньо-промислове училище, де навчався, зокрема, у Григорія Захарова.

Творчість

Працює у галузях станкового живопису (автор пейзажів, натюрмортів, портретів) і станкової графіки. Серед робіт:

живопис
  • «Річка Псел» (1959);
  • «Гуси» (1960);
  • «Луг» (1960);
  • «Абрамцево» (1963);
  • «Соломенська церква. Київ» (1965);
  • «У Лаврі. Київ» (1967);
  • «Кладовищенська каплиця» (1972);
  • «Кладовищенські ворота» (1972);
  • «Автопортрет» (1975);
  • «На Великдень» (1975);
  • «Венеція» (1985);
  • «Собор Святого Марка» (1991);
  • «Париж. Опера» (1992);
  • «Ізраїль. Віфлеєм» (1995);
  • «Париж» (2000);
  • «Ізраїль. Храм гробу Господнього» (2000);
  • «Букет» (2000);
  • «Японія. Канал» (2005);
  • «Натюрморт із яблуками» (2005);
  • «Хвиля» (2008);
  • «Яблука» (2009);
  • «Золоті ворота. Київ» (2010).

Автор графічної серії «Подорожі» (2002—2010).

Бере участь у всеукраїнських, зарубіжних мистецьких виставках з 1975 року. Персональні виставки відбулися у Нью-Йорку у 1981 році, Братиславі у 1983 році, Тулузі у 1988 році, Києві у 1990, 1992, 2000, 2005, 2008 роках, Парижі у 1991 році, Ессені у 1994 році.

Роботи знаходяться у колекціях художніх музеїв України, у фонді Музею Миколи Реріха у Нью-Йорку, у галереях Тбілісі, Єревана, приватних збірках[1].

Примітки

  1. ↑ Художники Києва, 2000, с. 62.

Література