У 1926 році добровільно вступив і в 1929 році закінчив 5-ту Українську імені Будьонного кавалерійську школу міста Кірового. Служив командиромвзводу, політруком кулеметного ескадрону, командиром ескадрону, помічником начальника штабу полку розвідки 9-ї кавалерійської дивізії міста Ізяслава. У 1931 році закінчив Курси начальників озброєння полків. У 1933 році був призначений начальником 1-го відділення штабу 1-ї кавалерійської дивізії міста Проскурова.
У 1934 році закінчив Курси удосконалення начскладу розвідслужби при штабі РСЧА у Москві, служив начальником 4-ї частини штабу 1-ї кавалерійскої дивізії. У 1936 році призначений помічником начальника відділення розвідвідділу Київського особливого військового округу.
З 17 по 27 вересня 1941 року в складі штабуПівденно-Західного фронту перебував в оточенні в районі Пирятина. З оточення вийшов у складі озброєного загону в кількості 24 чоловік у військовій формі з партквитком і зброєю, будучи командиром даного загону. При виході з оточення ніким не затримувався. У полоні не був. У жовтні 1941 року пройшов перевірку при особливому відділі Південно-Західного фронту у Харкові. За успішний вихід бійців і командирів Червоної армії з оточення був нагороджений першим орденом Бойового Червоного Прапора.
Потім служив начальником 2-го відділу розвідвідділу штабу Південно-Західного, Сталінградського і Донськогофронтів. Один місяць був начальником розвідвідділу штабу танкової армії, виконував посаду заступника начальника розвідвідділу Донського фронту.
З 1943 року проходив військову службу у Генеральному штабі РСЧА старшим помічником начальника відділу Управління військової розвідки, заступником начальника відділу Розвідуправління Генштабу РСЧА, начальником відділу Головного управління Генштабу РСЧА.