Жак Ербран

Жак Ербран
англ. Jacques Herbrand
Фотографія Жака Ербрана під час його останньої поїздки в гори.
Фотографія Жака Ербрана під час його останньої поїздки в гори.
Фотографія Жака Ербрана під час його останньої поїздки в гори.
НародивсяНародився 12 лютого 1908
Париж, Франція
ПомерПомер 27 липня 1931 (у віці 23)
La Bérarde[fr]
·mountaineering accidentd[1]
Країна Франція
НаціональністьФранцуз
Діяльністьматематик, філософ
Alma materВища нормальна школа (Париж)
ГалузьМатематика
Науковий керівникЕрнест Весс
Відомий завдяки:теорема Ербрана, Теорема Ербрана-Рібета[en],Ербант фактор[en]
Нагороди
CMNS: Жак Ербран у Вікісховищі

Жак Ербран (фр. Jacques Herbrand, 12 лютого 1908 — 27 липня 1931) — французький математик. Хоча він помер у 23 роки, він вважався одним з «найвидатніших математиків молодшого покоління» його професорами були Гельмут Гассе і Ріхард Курант[2].

Він працював над математичною логікою та теорією полів класів. Він увів поняття функціональної рекурсії. Теорема Ербрана стосується двох зовсім різних теорем. Перша теорема є результатом його дисертаційної роботи з теорії доказів, а інша половина — теорема Ербрана-Рібета[en]. Ербран фактор[en], як ейлерова характеристика, використовується в гомологічній алгебрі. Його внесок в програму Гільберта стосується основ математики. Ним наведено конструктивний доказ несуперечності слабкої системи арифметики. Доказ використовує вищезгадану, теорему-доказ Ербрана.

Біографія

Ербран отримав свій докторський ступінь у Вищій нормальній школі в Парижі під керівництвом Ернеста Весса в 1929. Він вступив до армії в жовтні 1929, однак, так і не захистив кандидатську дисертацію в Сорбонні до наступного року. Отримав нагороду Фонду Рокфеллера, що дозволило йому вчитися в Німеччині в 1931, спочатку з Джоном фон Нейманом в Берліні, а потім у червні з Еміль Артін в Гамбурзі, і, нарешті, з Еммі Нетер в Геттінгені.

На початку 1931 року Ербран представив свою основні дослідження теорії доведень та загальних рекурсивних функцій в роботі «Про несуперечності арифметики». У той час як есе було на розгляді, Гедель у листі «Про формальну нерозв'язність тверджень Principia Mathematica та пов'язаних систем I» оголосив про неможливість формалізації доказу теорії. Ербран вивчив статтю Геделя та написав додаток до свого дослідження, в якому пояснив, чому результати Геделя не суперечать його власним. У липні того ж року, при сходженні у французьких Альпах з двома друзями, він насмерть розбився в гранітних горах масиву де Екрінс[en]. «Несуперечності арифметики» було опубліковано посмертно.

Цитати

«Жак Ербран ненавидів би Бурбак» сказав французький математик Клод Шевальє[en], процитовано в Мішель Чочан «Ніколя Бурбакі факти і легенди», Éditions du choix, 1995.

Список літератури

Первинна література:

  • 1930. «Дослідження в теорії доказів», 525-81.
  • 1931. «Про несуперечність арифметики», 618-28.
  • 1967. Жан Хейенорт (вид.), Від Фреге до Геделя: Збірник матеріалів з ​​математичної логіки, 1879—1931, Кембридж, штат Массачусетс: Harvard Univ. Press.
  • 1968. Жан Хейенорт (ред.), Жак Ербран, Логічні твори Париж: Presses Universitaires de France.
  • 1971. Воррен Девід Гольдфарб (Пер. під ред.), Логічні твори Жака Ербрана, Кембридж, штат Массачусетс: Harvard University Press.

Див. також

Джерела

  1. ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ Chevalley, Claude; Lautman, Albert (1971). Biographical Note on Jacques Herbrand. У Goldfarb, Warren D.; Van Heijenoort, Jean (ред.). Logical Writings. Berlin: Springer. с. 21—23. ISBN 90-277-0176-8.

Посилання