Ефіопська католицька церква дотримується александрійського літургійного обряду, що використовується Ефіопською православною церквою Тевахедо та Коптською церквою. Літургійною мовою є ґеез, семітська мова, яка вийшла з щоденного вжитку кілька століть тому.
Термінологія
Термін «Ефіопська католицька церква» до січня 2015 року, коли була створена Еритрейська католицька церква, міг застосовуватися до будь-якої церкви або до обох спільно, оскільки їхня літургія відправляється ґеезькою мовою.
Історія
Святий Фрументій, перший єпископ ефіопської церкви
Християнство в Ефіопії з'явилося в часи диякона Філіпа, одного з апостолів з 70, що проповідував на цих землях. Першим єпископом Ефіопії став святий Фрументій, він же розбудував перші церковні структури Ефіопії, підпорядковані Олександрійському патріарху. У V ст. ефіопська церква, як і більша частина Олександрійської церкви прийняла монофізитство, і, після Халкідонського собору 451 року, опинилася у розколі з Римом. Церква дохалкідонської традиції продовжує свій розвиток в Ефіопії і вдома як ефіопська православна церква.
У XIV столітті місіонери Католицької церкви активізували проповідницьку діяльність в країни. В 1439 у папа Євгеній IV звертався до імператора Ефіопії із закликом укласти унію, однак пропозиція була відкинута. Зміцнення військово-політичних зв'язків між Ефіопією і Європою відбулося в XVI столітті, коли християнська Ефіопія насилу стримувала атаки мусульман. Португальська військова допомога допомогла Ефіопії в 1543 році розбити мусульманську армію.
В XVII столітті активізувалися спроби укладення унії, головну роль при цьому відігравали прибули до Ефіопії єзуїти. Спроби увінчалися успіхом в 1622 році, коли імператор Сісіньо уклав з Римом договір, згідно з яким Ефіопська православна церква входила в літургійне спілкування з Римом, стаючи, таким чином, однією з східнокатолицьких церков. Папа Григорій XV призначив для церкви патріарха — португальця Альфонсо Мендеша.
Вибір виявився вкрай невдалим. Мендеш прибув до Ефіопії в 1626 році. Він намагався латинізувати літургію і церковний статут, а імператор насильно вводив нові порядки, невдоволення народу придушувалося силою. Після загибелі Сісіньо в 1632 році його наступник Василь розірвав унію, частину місіонерів стратив і вигнав католиків з країни.
Наступна спроба встановити зв'язки між латинською і ефіопської церквами була зроблена лише в 1839 році, коли в країні почали працювати місії Отців Лазаристів та капуцинів, в 1849 у був організований апостольський вікаріат. Першим апостольським вікарієм Ефіопії став святий Юстин де Якобіс, який зумів частково переломити вороже ставлення місцевого населення до католиків своєю благодійною діяльністю і твердою підтримкою ефіопського обряду. Остаточний дозвіл на вільну діяльність католиків в країні було отримано лише в 1889 році. У цей же період під контроль італійців перейшла Еритрея, де активізувалася католицька місія, в результаті чого число католиків ефіопського обряду зросла.
Після закінчення Другої світової війни Еритрея була приєднана до Ефіопії. В 1961 році були засновані постійні структури Ефіопської католицької церкви. Була створена митрополія в Аддис-Абебі і суфраганні дієцезії в Асмера та Адді-Граті. В 1993 році Еритрея знову стала незалежною. У 1995 році в Еритреї було створено дві нові єпархії — Баренту і Керен,[1] а Латино-Церковний апостольський вікаріат був скасований. Таким чином, Еритрея стала єдиною країною, де всі католики, незалежно від того, яка церква має їх канонічний характер, належать до східно-католицької юрисдикції.[3] У 2003 році була створена ще одна єпархія в Ендібірі в регіоні Південних Націй, Національностей та Народів Ефіопії.[4]
У січні 2015 р. Папа Франциск заснував Еритрейську католицьку церкву як sui iuris східно-католицьку церкву, надавши їй автономію від Ефіопської католицької церкви.[5]
На півдні Ефіопії також є юрисдикції Латинської церкви, жодна з яких не піднята до рангу єпархії. Вісім — апостольські вікаріати, а один — апостольська префектура.
Єпархії
Митрополит Архиєпископ Аддис-Абеба Берханеїс Демерюв Сурафіїл
Відмінності між католицькою та православною ефіопськими церквами
Інтер'єр католицької церкви Медхані Алем в Адіґраті
Доктринальні відмінності між Ефіопською православною церквою Тевехедо та Католицькою ефіопською церквою включають визнання Халкедонського СоборуV століття. Крім того, Ефіопська православна церква Тевахедо має ширший канон Писань, ніж католицька церква.[11] Орден дияконату зарезервований для дорослих чоловіків у Католицькій церкві, але хлопчики зазвичай висвячуються в диякони в Ефіопській православній церкві. Ефіопське католицьке духовенство також, як правило, одягається в римську сутану та комір, що відрізняється від ефіопського православного звичаю.
↑ абRoberson, Ronald G. The Eastern Catholic Churches 2010(PDF). Eastern Catholic Churches Statistics. Catholic Near East Welfare Association. Архів оригіналу(PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 28 грудня 2011.
↑Roberson, Ronald G. The Ethiopian Catholic Church. Eastern Catholic Churches. Catholic Near East Welfare Association. с. 2. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 24 січня 2012.
.jpg)