Сміт народилася у Вокінзі, графство Суррей. Її батько був генерал-майором королівської артилерії. Вона була однією з восьми дітей. Її сім'я була проти того, щоб вона робила музичну кар'єру. Вона вчилася з Александром Юїнгом, коли їй було сімнадцять років, і виявляла інтерес до Вагнера і Берліоза[5]. Після великої сварки зі своєю сім'єю їй було дозволено навчатися музиці в Лейпцигу, з Карлом Райнеке, серед іншого, а після консерваторії вона брала приватні уроки у Гайнріха фон Герцогенберга. У консерваторії вона познайомилася з деякими відомими композиторами, в тому числі Дворжаком, Грігом і Чайковським, але вона вважала навчання неякісними і покинула навчальний заклад через рік. У Герцогенберга вона зустріла Клару Шуман і Брамса. Пізніше, в 1891 році, вона написала Mass in D (месу в ре, незважаючи на те, що була атеїстом), стилістично схожу на «Німецький реквієм» Брамса. Вона також написала в його стилі кілька німецьких пісень і сім коротких хоральних прелюдій (Seven Short Chorale Preludes)[5].
У числі робіт Етель Сміт — камерні твори, симфонії, хорові твори і опери (найбільш відома з яких — «Шкідники», The Wreckers).
У 1910 році Сміт приєдналася до Жіночого соціального та політичного Союзу (Women's Social and Political Union), організації по боротьбі за виборчі права, і на два роки відмовилася від музики, присвятивши себе цій справі. Її «Марш жінок» (1911) став гімном руху за виборчі права жінок, хоча суфражистки частіше вигукували слова (авторства Сесілії Гамільтон), що співали мелодії Сміт. Коли лідер WSPU, Еммелін Панкгерст, закликала членів розбити вікна антисуфражистських політиків в якості протесту, Сміт — поряд з 108 іншими — так і зробила. Вона два місяці пробула у в'язниці Холлоуей[6]. Коли Томас Бічем пішов провідати її там, то виявив суфражисток, що йдуть чотирикутником і співаючих в той час, як Сміт висувалася з вікна, диригуючи пісню зубною щіткою[7].
Сміт жила у Фрімхерсті, недалеко Фрімлі Грін[9]. Сміт була схильна до сильних романтичних почуттів, в основному до жінок. Вона писала Гаррі Брюстеру, який, можливо, був її єдиним чоловіком-коханцем, що «для мене легше любити мою власну стать пристрасно, а не вашу», називаючи це «вічною загадкою»[6][10]. Сміт була в свій час закохана в заміжню суфражистку Еммелін Панкгерст. У віці 71 року вона закохалася в письменницю Вірджинію Вулф, яка, стривожена і задоволена, сказала, що «це ніби бути спійманим великим крабом»; вони стали друзями[6].
Останні роки
Її слух погіршився в її останні роки, і вона мало писала музику, хоча продовжувала багато писати, здебільшого автобіографічні нариси. Вона померла у Вокінзі, місці її народження, у віці 86 років, і була там кремована.
Перелік робіт
Роботи відсортовані за жанрами і року написання композиції; якщо рік написання невідомий, вказаний рік публікації або першого виконання
Violin Sonata in A minor, Op. 7, Cello Sonata in A minor, Op. 5, String Quintet in E major, Op. 1, String Quartet in E minor (1912): Renate Eggebrecht, violin, Friedemann Kupsa cello, Céline Dutilly piano, fanny mendelssohn quartet, TRO-CD 01403 (2-CD-Set).
Double Concerto in A for violin, horn and piano (1926): Renate Eggebrecht violin, Franz Draxinger horn, Céline Dutilly piano; Four Songs for mezzosoprano and chamber ensemble (1907): Melinda Paulsen mezzo, Ethel Smyth ensemble; Three songs for mezzosoprano and piano (1913): Melinda Paulsen mezzo, Angela Gassenhuber piano, TRO-CD 01405.
Cello Sonata in C minor (1880): Friedemann Kupsa cello, Anna Silova piano; Lieder und Balladen, Opp. 3 & 4, Three Moods of the Sea (1913): Maarten Koningsberger baritone, Kelvin Grout piano, TRO-CD 01417.
↑Dieter Jebens Guide to the Basingstoke Canal Basingstoke Canal Authority and the Surrey and Hampshire Canal Society, 2nd Edition, 2004 p14
↑Wilton, Tasmin (2002). Smyth, Dame Ethel. glbtq: An Encyclopedia of Gay, Lesbian, Bisexual, Transgender, and Queer Culture. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 8 січня 2007.
Література
Bartsch, Cornelia; Grotjahn, Rebecca; Unseld, Melanie Felsensprengerin, Brückenbauerin, Wegbereiterin: Die Komponistin Ethel Smyth. Rock Blaster, Bridge Builder, Road Paver: The Composer Ethel Smyth Allitera (2010) ISBN 978-3-86906-068-2
Collis, Louise Impetuous Heart: Story of Ethel Smyth William Kimber & Co Ltd, (1984) ISBN 0-7183-0543-4
Crichton, Ronald The Memoirs of Ethel Smyth Viking, (1987)
Smyth, Ethel Impressions That Remained — Memoirs of Ethel Smyth (2007) ISBN 1-4067-1138-1