Народився 1950 року в Боготі. Навчався в Понтифікальному університеті імені Франциска Ксав'єра, здобувши ступінь з права й економіки. Пізніше вивчав економіку в Колумбійському університеті (Нью-Йорк). Після того працював у банківській сфері та займався викладацькою діяльністю.
1974 року вступив до лав Ліберальної партії. 1982 року був обраний до парламенту департаменту Кундінамарка, того ж року став сенатором. 1990 року брав участь у праймеріз, за результатами яких посів третє місце. За президентства Сесара Ґавірії очолював міністерство економічного розвитку, а від 1991 до 1993 року був послом Колумбії в Іспанії.
Здобув перемогу на виборах 1994 року, ставши новим президентом Колумбії. Невдовзі після вступу на посаду його було звинувачено в отриманні великого хабаря від Калійського наркокартелю (той скандал відомий як «Процесс № 8000»)[4]. Розслідування значно вплинуло на популярність президента й усієї Ліберальної партії. Як наслідок, 1998 року президентом став консерватор Андрес Пастрана.
Ruiza, M., Fernández, T. y Tamaro, E. (2004). Ernesto Samper Pizano. [1] (ісп.) . Barcelona: Biografías y Vidas. La enciclopedia biográfica en línea. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 24 березня 2020.
