Ернест Голд

Ернест Голд
англ. Ernest Gold
Основна інформація
Дата народження13 липня 1921(1921-07-13)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняВідень, Перша австрійська республіка[1]
Дата смерті17 березня 1999(1999-03-17)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (77 років)
Місце смертіСанта-Моніка, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[1]
Причина смертіінсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1945 Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, кінокомпозитор
Нагороди
У шлюбі зМарні Ніксон Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAndrew Goldd Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голд.

Ернест Голд (англ. Ernest Gold), уроджений Ернст Зигмунд Гольднер (нім. Ernst Sigmund Goldner; 13 липня 1921, Відень — 17 березня 1999, Санта-Моніка, Каліфорнія) — американський кінокомпозитор.

Біографія

Народився у Відні. У 1938 р., після аншлюсу Австрії, його сім'я переїхала до США, рятуючись від нацистів (його батько був євреєм)[4][5][6].

Написав музику майже до 100 фільмів і телевізійних постановок в період 1945—1992 рр.., серед яких були «Битва за Кораловому морі», «Вихід», «Цей шалений, шалений, шалений, шалений світ», «На березі», «Пожнеш бурю», «Корабель дурнів», «Залізний хрест».

Внесок Голда був відзначений чотирма номінаціями на «Оскар» за кращу музику до фільму і трьома номінаціями на «Золотий глобус». У 1960 р. завоював «Золотий глобус» за музику до фільму 1959 р. «На березі» (за яку також отримав пізніше «Греммі» за кращу пісню року), а роком пізніше отримав «Оскар» за музику до фільму «Вихід». Відзначений Голд зіркою на Голлівудській «Алеї слави».

Крім фільмів, написав музику до бродвейского мюзиклу «Я, Соломон» (en:i'm Solomon[en], 1968). Автор ряду творів в класичному жанрі, серед яких концерт для фортепіано, струнний квартет і соната для фортепіано.

Був одружений тричі. Друга дружина, співачка і акторка Марні Ніксон, у шлюбі (1950—1969) народила трьох дітей, серед яких — музикант Ендрю Голд (композитор пісень «Lonely Boy[en]» і «Thank You for Being a Friend[en]»). В автобіографії Ніксон твердить, що Голд під час шлюбу неодноразово їй зраджував. У 1975—1999 рр. був одружений з Джен Келлер Голд.

Помер від наслідків інфаркту в Санта-Моніці, Каліфорнія.

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #134387198 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Ernest Gold: Biography. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  5. ↑ Генеалогическое древо семьи Голднер. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 4 травня 2018.
  6. ↑ Interfaith Celebrities: Katie Couric's Jewish Mom and The Jewish — InterfaithFamily. Архів оригіналу за 14 квітня 2011. Процитовано 4 травня 2018.

Посилання