Народилася у 1850 році у Чикаго, штат Іллінойс, у сім'ї чиказького музиканта Сета Еббота[5] та його дружини Альміри (уроджена Палмер). У дитинстві вона та її брат Джордж вчилися співу, грі на фортепіано, гітарі та скрипці з батьком.
Сім'я переїхала у Пеорію, штат Іллінойс. Еммі було вісім років, коли вона вперше з'явилася на сцені, співаючи на концерті в офісі батька у Пеорії[5]. У 1854 році професор Ебботт не зміг знайти достатню кількість студентів музики, і сім'я страждала від фінансових проблем та ледь зводила кінці з кінцями[6]. Для допомоги, родині у скруті Емма та Джордж почали професійно виступати, тоді дівчині було дев'ять років. Вона дебютувала як гітаристка та співачка у Пеорії, у 1859 році з Джорджем на скрипці, і до тринадцяти років викладала гру на гітарі[7].
Кар'єра
Емма Ебботт
У 1866 році вона приєдналася до мандрівної концертної трупи та гастролювала країною. Під час гастролей вона познайомилася з Кларою Луїзою Келлог і подружилася з нею. Почувши Еббот на концерті у Толедо, Келлог вирішив зустрітися з нею та заохотити її продовжити оперну кар'єру, а також надала рекомендаційний лист[6]. Таким чином, Ебботт навчалася у Нью-Йорку під керівництвом Акілл Еррані, а у грудні 1871 року відбувся її концертний дебют[8].
У 1872 році Еббот поїхала за кордон, щоб пройти навчання в Антоніо Санджованні у Мілані. Після цього навчалася у Матільди Маркезі, П'єра Франсуа Вартеля й Енріко Делле Седі у Парижі. Вона з'явилася у кількох постановках у Парижіта отримала схвальні відгуки за чудовий голос сопрано. Вона отримала контракт з Королівською оперою у Лондоні та дебютувала у Ковент-Гардені у ролі Марі в «Донці полку» у 1876 році. Однак невдовзі після цього її контракт був розірваний, після її відмови співати партію Віолетту з «Травіати» Джузеппе Верді з моральних міркувань[9]. Того ж року вона таємно вийшла заміж за Юджина Ветерелла (пом. 1889), і вони повернулися до США, де вона залишилася до кінця життя[8].
Англійська оперна компанія Ебботт
23 лютого 1877 року Ебботт дебютувала на американській оперній сцені у Нью-Йорку, знову зігравши роль Марі. У 1878 році вона разом з чоловіком, Юджином Ветереллом, організувала оперну трупу знану під її ім'ям (The Emma Abbott Grand English Opera Company[10]), яка багато гастролювала по США[5]. Це була перша американська оперна компанія організована жінкою. Її чоловік керував цим бізнесом, а вона опікувалася художньою частиною, часто виконуючи ролі у постановках[11].
Компанія завоювала серед громадськості репутацію якісної продукції та була досить успішною. Серед відомих ролей, які Ебботт виконала з трупою, — Джульєтта в «Ромео і Джульєтті» Шарля Гуно, Вірджинія у «Полі та Вірджині», Жозефіна в "Кораблі Її Величності «Пінафор», головна роль у «Марті» Фрідріха фон Флотова, Аміна в «Соннамбулі»Вінченцо Белліні та Віолетта у «Травіаті», ролі, проти якої вона більше не заперечувала[8], однак замість того, щоб виконати «Addio del passato», вона змусила Віолетту згасати з «Nearer, my God, to Thee»[12].
Протягом усієї кар'єри Ебботт зберегла художній контроль у трупі, яка іноді налічувала 60 осіб. Хоча у репертуарі колективу були твори французької, італійської й англійської оперної літератури, вони завжди виконувалися англійською мовою. Багато творів було скорочено, а інтерпольовані пісні були звичайними. З цієї причини компанія та сама Ебботт не користувалися популярністю серед музичних критиків, які були незадоволені змінами стандартного репертуару. Проте компанія була неймовірно популярною серед громадськості та стабільно успішною у фінансовому плані. Еббот стала знана серед американців як «народна примадонна»[8].
↑ абв Ця стаття містить текст з публікації, що зараз в суспільному надбанні:Johnson, Rossiter, ред. (1906). Abbott, Emma. The Biographical Dictionary of America(англ.). Т. 1. Boston: American Biographical Society. с. 26—27. Процитовано 17 жовтня 2020.
.svg){kind=small}
