Елізабет Гарретт Андерсон

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андерсон.
Елізабет Гарретт Андерсон
англ. Elizabeth Garrett Anderson
Народилася9 червня 1836(1836-06-09)[1][2][…]
Вайтчепел, Тауер-Гемлетс, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[4][5]
Померла17 грудня 1917(1917-12-17)[1][2][…] (81 рік)
Alde Housed, Олдборо[4]
Країна Сполучене Королівство
Місце проживанняAlde Housed[6]
Діяльністьполітична діячка, лікарка, суфражистка, письменниця
Галузьмедицина і комунальна політикаd
Alma materМіддлсекський шриталь (1861)[4] і Факультет медицини, Парижd[4]
Знання мованглійська
ЗакладLondon School of Medicine for Womend і Elizabeth Garrett Anderson and Obstetric Hospitald
ЧленствоBritish Medical Associationd (1892)
Посадаmayor of Aldeburghd[7]
БатькоNewson Garrettd[8]
МатиLouisa Dunnelld[8]
Брати, сестриМіллісент Фосетт[8], Agnes Garrettd і Samuel Garrettd[8]
У шлюбі зJames George Skelton Andersond[4][9]
ДітиLouisa Garrett Andersond[4] і Alan Garrett Andersond[4]

Елізабет Ґарретт Андерсон (англ. Elizabeth Garrett Anderson, нар. 9 червня 1836 р., пом. 17 грудня 1917 р.) — англійська лікарка, перша жінка на посаді мера у Великій Британії, активна учасниця суфражистського руху[10].

Дитинство та юність

Була дочкою Ньюсона Ґарретта та сестрою Міллісент Фосетт. Освіту здобула в приватній школі. У 1860-х роках почала медичні дослідження. Проходила стажування в лікарні Middlesex у Лондоні, але їй було відмовлено в отриманні медичної освіти в більшості навчальних закладів, в які вона подала заяви. Зрештою, навчалася приватно в лондонській лікарні. Їй вдалося здобути диплом, який надавав право займатися медичною практикою. Після багатьох невдалих спроб нарешті прийнята до Товариство аптекарів[en] (1865).

Кар'єра

У 1866 році Елізабет Ґарретт почала працювати в диспансері Сент-Мері, що надавав медичну допомогу бідним жінкам. Цей об'єкт швидко розвивався у Новій жіночій лікарні, створеній спільно з Софією Джекс-Блейк, де Ґарретт працювала понад 20 років. 1870 року вона здобула диплом Паризького медичного університету. Того ж року була обрана до Лондонської шкільної ради як представниця округу Мерілебон. Також почала працювати у Східній Лондонській лікарні для дітей, але згодом звільнилася та присвятила себе іншій діяльності — створенню «Нової лікарні для жінок». 1871 року одружилася з Джеймсом Андерсоном, народила трьох дітей (Луїза, Маргарет і Алан).

За 19 років, з 1873 року, Ґарретт Андерсон була єдиною жінкою в Британській медичній асоціації. Вона продовжувала працювати в Новій жіночій лікарні, а 1874 року було створено Лондонську медичну школу для жінок. 1897 Андерсон обрали очільницею східно-англійського відділення Британського медичного товариства.

9 листопада 1908 року обрана мером Альдебурга, ставши першою жінкою в Англії на цій посаді. Раніше місцевим мером були її батько та чоловік. Під час перебування на посаді Андерсон проводила численні виступи про виборчі права жінок[10].

Померла в 1917 році і була похована в місті Альдебург.

Примітки

  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в Base biographique — BIU Santé.
  4. ↑ а б в г д е ж Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  5. ↑ https://doi.org/10.1093/ref:odnb/30406
  6. ↑ National Heritage List for England
  7. ↑ Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  8. ↑ а б в г Kindred Britain
  9. ↑ OBITUARY / T. Gallagher — London: Times Media, 1907. — Iss. 38290. — P. 7. — ed. size: 440581 — ISSN 0140-0460; 0956-1382; 1363-7746
  10. ↑ а б [1], Tomasz Słomski, "Tydzień w historii 5-11.11" 

Література

  1. Wilkinson M, Isler H. Погляд піонерки жінки на мігрень: дисертація Елізабет Ґарретт Андерсон «Sur la migraine» . «Cephalalgia». 19. 1 р. 3-15, 1999. PMID:10099853.

Посилання