Ектор Альберто Тосар Еррекарт (ісп. Héctor Alberto Tosar Errecart , 18 липня 1923 , Монтевідео , Уругвай — 17 січня 2002 , там само) — уругвайський композитор , піаніст , диригент і педагог . Один з найвідоміших композиторів авангардної музики Уругваю.
Ектор Тосар за фортепіано Народився в Монтевідео 1923 року. Музичну освіту розпочав у Вільгельма Колішера [ru] піаніст , навчався гармонії і контрапункту у Томаса Мухіки [es] композиції — у Ламберто Бальді [de]
1946 року він отримав стипендію Гуггенхайма і продовжив освіту в США , займаючись композицією в Аарона Копленда .
музичну освіту закінчив у Парижі , де в 1949—1951 роках навчався в Паризькій консерваторії і «Еколь нормаль» . Його вчителями з композиції були Д. Мійо , Ж. Рів'є [es] А. Онеґґер , з диригування — Ж. Фурне [en] Е. Біго [en]
1940 року відбулася прем'єра його першої оркестрової роботи під керівництвом Ламберто Бальді — «Токата», після чого Тосар написав безліч музичних творів — хорових, симфонічних, камерних і фортепіанних.
Від 1951 до 1959 року Тосар викладав історію музики в Національній консерваторії в Монтевідео.
Від 1952 до 1960 викладав гармонію в Педагогічному Інституті Монтевідео.
Протягом 1961—1965 років працював деканом консерваторії в місті Сан-Хуан .
Від 1966 — професор Національної консерваторії Монтевідео за класом композиції і за класом гри на органі .
Від 1969 очолював оркестр Монтевідео.
Як піаніст Тосар гастролював не лише у себе на батьківщині, але й в Аргентині , Бразилії , Чилі , Перу , Венесуелі і США. 1966 року на запрошення ЮНЕСКО здійснив шестимісячне турне Індією і Японією , а 1977 року — низкою європейських країн.
«Звуки групи» (1992)
«Токата» для оркестру (1940)
Концертино для фортепіано з оркестром (1941)«Креольський танець», оркестровий варіант (1943)
«Самотність», варіант для сопрано та струнного оркестру (1947)
«Симфонічний момент» (1949)
Симфонія № 2 для струнного оркестру (1950)
«Ода друзям», для читця, хору і оркестру (1951),
«Ода Артигасу», для читця і оркестру (слова Л. Баусеро) (1952)
Симфонічна серія для оркестру (1953)
Концертна симфонія для фортепіано з оркестром (1959)«Te Deum», для баса, хору і оркестру (1960)
Чотири п'єси для оркестру (1961—1965)
Інтермедії для струнного оркестру (1967)
Концерт для фортепіано з оркестром (1979)
Каденції для оркестру (1979)
П'ять п'єс для скрипки та оркестру (1986—1987)
5 мадригалів, для церковного хору (на слова Е. де Касерес) (1956)
Magnificat, для церковного хору (1957)
Псалом 102, для сопрано, хору і оркестру (1946—1957) «Креольський танець», для фортепіано (1941)
Імпровізації для фортепіано (1941)
6 пісень «Ель-Барріо-де-Санта-Крус», для голосу і фортепіано, (на слова X. М. Пемана) (1942)
Ноктюрн і скерцо для скрипки, кларнета і фортепіано (1943)
«Самотність», для голосу і фортепіано (на слова Р. М. Рільке ) (1943)
Струнний квартет (1944),
«Самотність», варіант для сопрано та струнного квартету (1946)
Соната для скрипки і фортепіано (1947—1948)
Сонатина № 2 для фортепіано (1953)
Соната для кларнета і фортепіано. (1957)
Дивертисмент для духового квінтету (1957)Три п'єси для фортепіано (1961)
«Ритм танго», для клавесина чи фортепіано (1963)
«Мандрівні птахи», для баритона і 11 інструментів (на слова Р. Тагора ), (1963)
Квартет для флейти , гобоя , фагота і фортепіано (1969)
«Дзеркала», для квартету духових інструментів (1972)
Тріо для гобоя, кларнета і фагота (1979-80)«Гандхара», для гітари (1984)
Тріо для гобоя, кларнета і фагота (1989)
Септет для флейти, гобоя, кларнета, скрипки , альта , віолончелі і фортепіано (1989)«Велика флейта», для синтезатора Roland D-50 (1988)
«Музика фестивалю», для синтезатора Roland D-50 (1988)
«Голоси і вітри» для синтезатора Roland D-50 (1989)
Михайлов Дж. К. Тосар Э. А. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша . — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1981. — Т. 5.«Латинская Америка», том 2, изд. «Советская энциклопедия», Москва, 1982, стр.485
