PROFILPELAJAR.COM

**Експрес**
Експрес
Експрес; Експрес
	;
	50°26′45″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.445777777778° пн. ш. 30.501416666667° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Київ
Архітектор	Жежерін Вадим Борисович
Відкриття	1985
Стиль	радянський архітектурний модернізм
Поверхів	15
Власник	Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України
Призначення	готель
Адреса	Бульвар Тараса Шевченка, 38/40
	expresskiev.com.ua/uk/

Готель «Експрес» — київський тризірковий готель^[en].

Історія

Ділянка № 38 на Бібіковському бульварі належала Олександрові Каниському. До 1906 року її придбав Франц Казимирович де-Мезер.

Власниками садиби № 40 спочатку був Данило Корвальський-Гриневський, а згодом його сини Михайло й Олександр^[1].

30 травня 1889 року на сусідній ділянці № 36 в колишньому будинку аптекаря Фроммета відкрився готель «Київ». 1922 року більшовики націоналізували споруду і розмістили в ній аптеку. А 1934 року міська влада поставила перед архітекторами завдання збудувати новий готель на 500 номерів на ділянках № 38 і 40 навпроти теперішньої вулиці Симона Петлюри^[2]. Однак проєкт не реалізували.

До ідеї зведення готелю повернулись лише у 1970-х роках. Проєкт розробив київський архітектор Вадим Жежерін. Будівництво розпочали 1978 року, а завершили 1985^[3].

За повідомленням СБУ, у 2000-х роках керівник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопішин незаконно здавав частину приміщень готелю «Експрес». У цілому посадовця звинуватили у розкраданні понад 50 мільйонів гривень^[4]^[5]^[6].

Загальні дані

У готелі 144 номери різних категорій, три конференц-зали, два ресторани, а також парковання під охороною^[7].

Архітектура

«Експрес» — типовий залізничний готель, подібний до готельних вокзальних комплексів в інших містах^[3].

Будівля готелю замикає перспективу вулиці Симона Петлюри, на іншому кінці якої розташований Центральний залізничний вокзал.

Комплекс складається з двох частин: готелю і кас. П'ятнадцятиповерховий готель перегукується з конструктивістським стилем вокзалу. До конструктивізму відсилають круглі отвори та білі екрани балконів на тлі темних стін. Фасад також виконаний у нетипових для модернізму коричневих тонах^[3].

Натомість колишні залізничні каси, розташовані у стилобаті готелю, мають риси радянського модернізму. Біла будівля має великі скляні площини, перепади об'ємів і мармуровий інтер'єр^[3].