Едмунд Тейлор Віттекер

Едмунд Тейлор Віттекер
англ. Edmund Taylor Whittaker
Ім'я при народженніангл. Edmund Taylor Whittaker
Народився24 жовтня 1873(1873-10-24)[1][2][…]
Саутпорт, Сефтонd, Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство
Помер24 березня 1956(1956-03-24)[4][1][…] (82 роки)
Единбург, Велика Британія[4]
ПохованняMount Vernon Cemeteryd
Країна Велика Британія
Діяльністьматематик, астроном, історик науки, викладач університету, філософ, фізик
Alma materТриніті-коледж (Кембридж) (1895)[2]
The Manchester Grammar Schoold (1892)[2]
Кембриджський університет[5]
Галузьматематика, фізика[6], філософія[6], прикладна математика[6], математична фізика[6], астрономія[6], небесна механіка[6] і history of natural scienced[6]
ЗакладКембриджський університет[2]
Триніті-коледж
Единбурзький університет[2]
Королівський астроном Ірландії[2]
Вчене званнякафедра[d]
Науковий ступіньдокторський ступінь
Науковий керівникЕндрю Рассел Форсайтd[5] і Джордж Дарвін
ВчителіЕндрю Рассел Форсайтd
Відомі учніҐодфрі Гарольд Гарді
G. N. Watsond
Pierre Humbertd[7]
Ivor Malcolm Haddon Etheringtond[8]
Аспіранти, докторантиҐодфрі Гарольд Гарді[5]
G. N. Watsond[5]
Вільям Воланс Дуглас Годж[5]
Артур Еддінгтон[5]
Alexander Aitkend[5]
Arthur Geoffrey Walkerd[5]
Джеймс Гопвуд Джинс[5]
George Cunliffe McVittied[5]
Ramaswamy S. Vaidyanathaswamyd[5]
Philip Gerard Gormleyd[5]
Leslie Cunninghamd[9]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Папська академія наук[10]
Національна академія дей-Лінчей
Королівське товариство Единбурга
ДітиJohn Macnaghten Whittakerd
РодичіEdward Copsond[2]
Нагороди
CMNS: Едмунд Тейлор Віттекер у Вікісховищі

Едмунд Тейлор Віттекер (англ. Edmund Taylor Whittaker; 24 жовтня 1873, Саутпорт, Ланкашир, Англія, Велика Британія — 24 березня 1956, Единбург, Шотландія, Велика Британія) — англійський математик, фахівець із прикладної математики, математичної фізики та теорії спеціальних функцій.

Життєпис

Едмунд Тейлор Віттекер народився в Саутпорті (Ланкашир, Англія) 24 жовтня 1873 року в родині Селіни Септіми Тейлор (Selina Septima Taylor) і Джона Віттекера (John Whittaker). Він навчався в Манчестерській граматичній школі[en], а потім отримав стипендію для навчання в Триніті-коледжі Кембриджського університету[11].

Едмунд Тейлор Віттекер почав вчитися в Триніті-коледжі 1892 року. Серед його наставників були математики Ендрю Форсайт[ru] і Джордж Дарвін. 1895 року Віттекера визнано другим серед найкращих студентів-математиків Кембриджського університету (англ. Second Wrangler)[11].

1896 році Віттекера обрано членом ради Триніті-коледжу (англ. Fellow of Trinity College). Після цього він почав викладати і, зокрема, вніс значні зміни в курс математичного аналізу, які згодом відобразив у книзі «Курс сучасного аналізу[en]» (1902; починаючи з видання 1915 року співавтором цієї книги є Джордж Невілл Вотсон[ru]). Він також читав курси з електрики та магнетизму, астрономії й геометричної оптики[11].

1901 року Віттекер одружився з Мері Фергюсон Макнейтен Бойд (Mary Ferguson McNaghten Boyd), дочкою шотландського священника Томаса Бойда. Згодом у них народились три сини і дві дочки, причому середній син, Джон Макнейтен Віттекер[en], теж став відомим математиком[11].

Від 1901 до 1906 року Віттекер був секретарем Королівського астрономічного товариства, а протягом 1906—1912 років — Королівським астрономом Ірландії, а також професором астрономії Дублінського університету, де, крім астрономії, він також викладав математичну фізику[11].

1905 року Віттекера обрано членом Лондонського королівського товариства, яке 1931 року нагородило його медаллю Сильвестра, а 1954 року — медаллю Коплі. Віттекер був членом Лондонського математичного товариства, а в 1928—1929 роках — президентом цього товариства[11].

1912 року Віттекер переїхав до Единбурга, де він отримав посаду завідувача кафедрою математики Единбурзького університету (яка була вакантною після того, як у листопаді 1911 помер попередній керівник кафедри Джордж Кристал[en]).

Там Віттекер і продовжував працювати до виходу на пенсію 1946 року[11].

Наукові результати

Основні роботи Віттекера присвячені математичному аналізу, зокрема чисельному аналізу. Він працював над диференціальними рівняннями у часткових похідних і, зокрема, отримав розв'язок тривимірного рівняння Лапласа. Він також цікавився теорією відносності і теорією електромагнетизму, зокрема, побудовою розв'язків для рівнянь Максвелла[11].

Частина праць Віттекера присвячена історії науки, зокрема, книга «Історія теорії ефіру і електрики, від часів Декарта до кінця XIX століття» (A History of the Theories of Aether and Electricity, from the Age of Descartes to the Close of the Nineteenth Century, 1910)[11].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Уиттекер Эдмунд Тейлор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ Dictionary of Scientific Biography / C. C. Gillispie — Charles Scribner's Sons, 1970.
  8. ↑ https://doi.org/10.1007/s10714-006-0356-4 — С. 1053.
  9. ↑ 4 // https://books.openedition.org/editionscnrs/30191
  10. ↑ www.pas.va
  11. ↑ а б в г д е ж и к J.J. O'Connor and E.F. Robertson. Edmund Taylor Whittaker. School of Mathematics and Statistics, University of St. Andrews, Scotland. Архів оригіналу (HTML) за 21 вересня 2019. Процитовано 13 лютого 2015.