Едмон де Гонкур

Едмон де Гонкур
фр. Edmond de Goncourt
Народився26 травня 1822(1822-05-26)[1][2][…]
Нансі, Реставрація Бурбонів[2][4]
Помер16 липня 1896(1896-07-16)[1][2][…] (74 роки)
Maison d'Alphonse Daudetd, Дравей
ПохованняЦвинтар Монмартр[6]
Країна Франція
Діяльністьписьменник, мистецтвознавець, історик, автор щоденника, літературний критик, драматург, критик
Alma materКондорсе
ЗакладЛе Фігаро
Мова творівфранцузька
Роки активності1851[5] — 1896[5]
Брати, сестриЖуль де Гонкур[7]
Автограф
Нагороди
CMNS: Едмон де Гонкур у Вікісховищі

Едмо́н де Гонку́р (фр. Edmond Huot de Goncourt 26 травня 1822, Нансі — 16 липня 1896 Шанрозе (сучасний Дравей) — французький письменник, відомий разом із рідним братом Жулем де Гонкуром як романіст, історик, художній критик і мемуарист.

Життєпис

Після смерті Жуля у 1871 році продовжив займатися літературною працею один, та видав декілька романів «Дівка Еліза» (фр. La fille Élisa, 1875), «Брати Земганно» (фр. Les frères Zemganno, 1879) — історія двох циркових акробатів; «Актриса Фостен» (фр. La Faustin, 1882) — історія, що ґрунтується на обставинах життя актриси Рашель (1821—1858).

Крім того, він видав ілюстровані монографії про Утамаро (1891) та Хокусая (1896).

За заповітом Едмона де Гонкура, складеним у 1896 році, в 1900 році було засновано «Ґонкурівську академію»[8], і 21 грудня 1903 року було вручено першу Ґонкурівську премію.

Похований на цвинтарі Монмартр.

Джерела

  • Зарубежная литература 20 века 1871—1917. Хрестоматия, часть 1. Под ред. проф. Н. П. Михальской и проф. Б. И. Пуришева. Москва «Просвещение» 1980.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Потапова З. М. Гонкур // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1964. — Т. 2. — С. 255–257.
  3. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118540688 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в RKDartists
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2013.
  8. ↑ Fonctionnement de l'Académie Goncourt. Архів оригіналу за 4 лютого 2010. Процитовано 9 січня 2015.

Посилання

  • Ґонкур Едмон і Жуль // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 468. — ISBN 966-692-578-8.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едмон де Гонкур
Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.