Едвард Ґарнетт
Народився	січень 1868[2]  Лондон, Сполучене Королівство
Помер	19 лютого 1937(1937-02-19)[1] (69 років)  Лондон, Велика Британія
Поховання	Ґолдерс-Ґрін (крематорій)
Країна	Велика Британія
Діяльність	письменник, літературний критик, журналіст, редактор
Галузь	література[3] і літературна критика[3]
Alma mater	Школа Лондонського Сіті
Знання мов	англійська[2][3]
Батько	Richard Garnettd[4]
Мати	Olivia Narney Singletond[4]
Брати, сестри	Robert Singleton Garnettd
У шлюбі з	Констанція Клара Гарнеттd[4]
Діти	David Garnettd[4]

Едвард Вільям Ґарнетт (англ. Edward William Garnett; 1868—1937) — англійський письменник, критик і літературний редактор, який відіграв важливу роль у публікації Sons and lovers Д. Г. Лоуренса.

Едвард Ґарнетт народився 5 січня 1868 року в Лондоні . Його батько Річард Гарнетт (1835—1906) був письменником і бібліотекарем Британського музею. 31 серпня 1889 він одружився з Констанцією Блек, відомою своїми перекладами російської літератури; письменник Девід Ґарнетт (1892—1981) був їхнім сином.

Ґарнетт отримав лише кілька років формальної освіти у Школі Лондонського Сіті. Він пішов зі школи у віці 16 років, але продовжував самоосвіту, багато читаючи. У той час він здобув хороше розуміння й чуття сучасної літератури. Він заохочував багатьох провідних письменників того часу до писання, і ця діяльність була набагато пліднішою, аніж його власне письмо. Його літературні контакти та листування поширювались далеко й широко, від Петра Кропоткіна до Едварда Томаса.

Він працював редактором і читачем (людиною, яка перша прочитує рукописи у видавництві) у лондонських видавництвах Т. Фішера Анвіна, [1] [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.]Gerald Duckworth and Company, а потім Джонатана Кейпа . У 1898 році він познайомив Джозефа Конрада, автора Анвіна, якому він був за порадника і друга, з Фордом Мадоксом Фордом; у результаті вони разом працювали над кількома творами в перші кілька років ХХ століття. Ґарнетт подружився з Д. Г. Лоуренсом і за деякий час зміг спрямувати його у бік реалістичної літератури. Він також відіграв роль у публікації робіт Т. Е. Лоуренса. Однією з його невдач була відмова від «Портрету митця замолоду» Джеймса Джойса, коли Ґарнетт працював у Duckworth. Він був щирим прихильником Джона Ґолсуорсі, і «Людина про майно» в сазі про Форсайта була присвячена саме йому. Він також відстоював американських письменників Стівена Крейна та Роберта Фроста та австралійського Генрі Ловсона, а також допомагав ірландському письменнику Лайаму О'Флагерті.

Його п'єсі «Breaking Point» не дали ліцензію на драматичну виставу в Лондоні за тогочасною системою цензури (офіс лорда-камергера). Її публікація була дозволена, і в 1907 р. Ґарнетт опублікував п'єсу, яка розглядала неодружену матір разом із відкритим листом до цензора. Лист насправді написав критик Вільям Арчер. Це була лише частина, битва в кампанії, яка велася в той час під керівництвом Бернарда Шоу, щоби звільнити сцену.

• An Imaged World (1894)
• The Art of Winnifred Matthews (1902)
• The Breaking Point, a Censured Play. With Preface and a Letter to the Censor (1907)
• Hogarth (1911)
• Tolstoy: His Life and Writings (1914)
• The great war in 1916, a neutral's indictment (1917) with Louis Raemaekers, H. Perry Robinson, and M. B. Huish
• Turgenev (1917) biography
• Papa's War and Other Satires (1918)
• Friday Nights; Literary Criticisms and Appreciations (1922)
• Letters from W. H. Hudson, 1901—1922 (1923) editor
• Letters from Joseph Conrad 1895—1924 (1928) editor
• The trial of Jeanne d' Arc and other plays (1931)
• Letters from John Galsworthy 1900—1932 (1934) editor
• Edward Thomas: A selection of letters to Edward Garnett (1981 reprint)

• Edward Garnett (1950) H. E. Bates
• The Garnett Family (1961) Carolyn G. Heilbrun,
• Edward Garnett; a life in literature (1982) George Jefferson

• Твори Edward Garnett у проєкті «Гутенберг»

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.