Едвард Бібрінг у Віденській Психоаналітичній поліклініці 1922 (стоїть, третій зліва). Світлина: Людвіг Гутман Медична команда Вагнера-Яурега у Відні 1927 року. (Едвард Бібрінг у другому ряду, перший справа.)
Едвард Бібрінґ відвідував гімназію хлопців у Чернівцях, а з 1913 року почав вивчення історії та філософії. Під час першої світової війни він воював на Східному фронті і в 1915 році потрапив у російський полон. На початку російської революції 1917 року Едвард утік і поїхав до Відня, де в 1918 році почав медичне навчання, яке закінчив у 1922 році.
З 1919 року Едвард Бібрінґ працював зі своїми однокурсниками Ото Фенікелем, Вільгельмом Рейхом та Грете Ленером під час заснування «робочої групи з сексології та психоаналізу». Він завершив аналіз з Полем Федерном. У 1921 році він одружився з Лереті Ленер. Вони обоє були запрошені на засідання Віденської психоаналітичної асоціації, членом якої він став у 1925 році. З дружиною він керував приватною практикою у районі Нойбаю.
У асоціації він перебував на різних виборних посадах. У 1929 році почав працювати в поліклініці як наступник Поля Шільдера, керівника відділу психозу. У 1932 році він працював помічником Едуарда Хістчмана та займався викладацькою діяльністю. У 1934 році увійшов до редакційної ради Міжнародного журналу психоаналізу .
Після анексії Австрії в 1938 році родина Бібрінга емігрувала до Англії з двома дітьми 1929 та 1931 років народження завдяки колективній візі для Зигмунда Фрейда. Саме там Едвард Бібрінг став членом Британського психоаналітичного товариства і практикував як навчальний аналітик Лондонського психоаналітичного інституту. Він також був призначений редактором зібраних творів Фрейда.
Оскільки Едвардові Бібрінгу запропонували посаду викладача медичного коледжу Тафтса в Бостоні, родина у 1941 році переїхала до США. Також він працював у Бостонському психоаналітичному інституті, а також лікарем у лікарні Бет-Ізраїль Бостонської психіатричної лікарні.
Наукові праці (вибрані)
Zur Entwicklung und Problematik der Triebtheorie in: Imago, 1936, S. 147—176
Psychoanalysis and the dynamic psychotherapies in: Journal of the American Psychoanalytic Association, 1954, S. 745—770
Sanford Gifford (Hrsg.): Edward Bibring photographs the psychoanalysts of his time : 1932—1938. Gießen: Psychosozial, 2005
Література
Elke Mühlleitner: Bibring, Edward, in: Gerhard Stumm, Alfred Pritz, Paul Gumhalter, Nora Nemeskeri, Martin Voracek (Hrsg.): Personenlexikon der Psychotherapie. Wien, New York: Springer, 2005, S. 48f.
Elke Mühlleitner: Bibring, Edward, in: Biographisches Lexikon der Psychoanalyse. Die Mitglieder der Psychologischen Mittwoch-Gesellschaft und der Wiener Psychoanalytischen Vereinigung 1902—1938. Tübingen: Edition Diskord, 1992, ISBN 3-89295-557-3, S. 41f.
Werner Röder, Herbert A. Strauss: Biographisches Handbuch der deutschsprachigen Emigration nach 1933 / International Biographical Dictionary of Central European Emigrés 1933—1945, Vol II, 1 München: Saur 1983 ISBN 3-598-10089-2, S. 102
.svg){kind=small}
