Народився в місті Карпіна, штат Пернамбуку, але переїхав в Ріо-де-Жанейро в ранньому віці, де грав за нижчоліговий клуб «Канто до Ріо»[2], а потім перейшов у «Насьйонал де Муріае»[3].
У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за «Парану» і зіграв два матчі у Серії А. Потім кілька років виступав за невеликі клуби, які грали на рівні чемпіонатів штатів, в тому числі в 2006 році в складі «Віторії» став чемпіоном штату Еспіріту-Санту[4]. У 2008 році повернувся в Серію А, підписавши контракт з «Іпатінгою»[5], і забив свій перший гол на вищому рівні.
У 2009 році підписав контракт з «Португезою Деспортос»[6], в її складі регулярно грав перші півтора сезони, але потім втрати місце і віддавався в оренду клубам «Нову-Амбургу»[7] та «Сеара»[8]. У 2011 році також на правах оренди провів вдалий для себе сезон у складі «Америка Мінейру»[9], забивши 13 голів в 32 матчах Серії А і зайнявши сьоме місце в суперечці бомбардирів, однак його клуб вилетів з Серії А. У 2012 році вперше виступав за іноземний клуб — японський «Сересо Осака» в Джей-лізі.
У 2013 році підписав постійний контракт з клубом другого японського дивізіону«ДЖЕФ Юнайтед Ітіхара Тіба»[10]. У своєму першому сезоні забив 22 голи в 38 матчах і став кращим бомбардиром турніру, випередивши на три м'ячі найближчого переслідувача Такасі Усамі. На наступний сезон забив 13 голів, а його клуб боровся за вихід у вищий дивізіон, але поступився у фінальному матчі плей-оф.
На початку 2015 року форвард повернувся до Бразилії і приєднався до клубу «Жоїнвіль»[11]. На наступний рік перейшов в іншу команду того ж штату — «Шапекоенсе»[12], і виграв чемпіонат штату, обігравши у фіналі свій колишній клуб, а також дійшов до першого в історії клубу фіналу міжнародного турніру — Південноамериканського кубка. Всього в своєму останньому сезоні Кемпес забив 16 голів, в тому числі 9 — у Серії А.
28 листопада 2016 року Ананіас загинув у авіакатастрофі під Медельїном разом з практично всім складом і тренерським штабом клубу в повному складі, який летів на перший фінальний матч ПАК-2016 із «Атлетіко Насьйоналем»[13].
