PROFILPELAJAR.COM

Дім Корану
Дім Корану
	26°14′23″ пн. ш. 50°35′30″ сх. д. / 26.2397585° пн. ш. 50.5915421° сх. д.
Тип	музей; бібліотека і мечеть
Країна	Бахрейн
Розташування	Hoorad
Адреса	Манама
Засновано	1990
Відкрито	1990
Сайт	moc.gov.bh/en/top10/Name,7534,en.html
	Дім Корану (Бахрейн)
	Дім Корану у Вікісховищі

Дім Коран (араб. بيت القرآن , що означає: Дім Корану) — багатоцільовий комплекс, присвячений ісламському мистецтву, розташований у Хурі, Бахрейн.^[1] Створений у 1990 році, комплекс найвідоміший своїм ісламським музеєм, який був визнаний одним із найкращих ісламських музеїв у світі.^[2]

Заснування

Будівництво комплексу почалося в 1984 році, а музей був офіційно відкритий у березні 1990 року Абдул Латіфом Джасімом Кану. Він був побудований, щоб «вмістити всеосяжну та цінну колекцію Корану та інших рідкісних рукописів», концепція, яка, за даними регіонального журналу, є унікальною в регіоні Перської затоки.^[3] Фундаментом фондів музею є власна колекція Кану рукописів Корану та ісламського мистецтва, оскільки, як повідомляється, він був завзятим колекціонером. У міру того як його колекція зростала, він відчув сильне почуття відповідальності за рідкісні рукописи, які придбав. У 1990 році він пожертвував свою колекцію створеному ним музею для управління першою в своєму роді установою, присвяченою служінню Корану та збереженню історичних рукописів.^[2]

Створення інституту повністю фінансувалося коштом громадських пожертвувань з додатковою допомогою різних людей з усіх верств населення Бахрейну, починаючи від глав держав і закінчуючи школярами. Послуги в Дому Корану є безплатним для широкої публіки.^[4]

У закладі та його музеї зберігається всесвітньо відома колекція історичних рукописів Корану з різних частин ісламського світу, від Китаю на Сході та до Іспанії на Заході, яка показує історію ісламу від каліграфічних традицій першого століття Хіджри (622—722 рр. н. е.) і Золотого віку ісламу до наших днів.^[5]^[6]

Складові Дому Корану

Комплекс Дім Корану відкритий для публіки з суботи по середу з 9:00 до 12:00 і з 16:00 до 18:00 відповідно.^[7] Зовнішній дизайн комплексу заснований на стилі мечеті ХІІ-го століття.^[6] Весь комплекс містить мечеть, бібліотеку, аудиторію, медресе та музей, що складається з десяти виставкових залів. Великий вітражний купол покриває Великий зал і мечеть. Міхраб, знак, що вказує напрямок до Мекки, покритий блакитною керамічною плиткою з вигравіруваним віршем Аль-Курсі.^[8]

Бібліотека складається з понад 50 000 книг і рукописів трьома мовами — арабською, англійською та французькою, які переважно присвячені ісламу. Інститут спеціалізується на ісламському мистецтві, і багато довідників мають міжнародне значення. Бібліотека та її читальні зали відкриті для відвідування в робочий час з доступом до Інтернету, а також надаються окремі кімнати для науковців та спеціалістів.^[6]

Також є аудиторія — лекційна зала Мохаммеда бін Халіфа бін Салман Аль Халіфа, яка вміщує до 150 осіб і в основному використовується для лекцій та конференцій. До Бахрейну приїжджають гості з багатьох країн, включаючи США, Велику Британію та Францію. Конференц-зал часто надається для загального користування під час публічних лекцій у співпраці з різними товариствами та установами Бахрейну.^[8]

На території закладу розташована школа вивчення Корану Юсуфа бін Ахмада Кану. Школа пропонує сім навчальних зон, повністю обладнаних комп'ютерами та сучасними посібниками, з окремими класами для жінок і дітей, які вивчають Коран.^[8]

Музей

Музей Аль Хаят є найвідомішим закладом комплексу; він складається з десяти залів, розташованих на двох поверхах, де представлені рідкісні рукописи Корану різних періодів, починаючи з першого століття Хіджри (700 р. н. е.). У музеї представлені рукописи на пергаменті, які походять із Саудівської Аравії (Мекка та Медіна), Дамаска та Багдада.^[6] Рукописи проходять спеціальні процедури для збереження цих артефактів, щоб захистити їх від пошкодження. Деякі з артефактів, представлених у музеї, включають рідкісний рукопис Корану, датований 1694 роком н. е., який був надрукований в Німеччині. У музеї також зберігається найстаріший у світі перекладений примірник Корану, який був перекладений на латинську мову в Швейцарії і датується 955 роком н. е.^[6] Перший примірник Корану, написаний під час правління халіфа Османа ібн Аффана, експонується в музеї разом із кількома невеликими копіями Корану, які можна було прочитати лише за допомогою оптичних приладів.^[6]

У музеї експонуються зерна, горох і рис, датовані XVI століттям, з території сучасного Пакистану, які містять вигравірувані на них сури.^[6] Експонати включають велику кількість золотої та мідної кераміки та скла різних епох Іраку, Туреччини, Ірану та Єгипту відповідно.^[6]

У музеї зберігаються роботи ісламських вчених, таких як Ібн Таймія. Вважалося, що це був « єдиний інститут у світі, присвячений Корану та Коранічному дослідженню».^[9]

Примітки

↑ The Middle East, Volume 1. Greenwood Publishing Group. 2004. с. 6. ISBN 9780313329234.
↑ ^а ^б Nawwab, Ni'Mah Isma'il (May–June 2000). Beit Al Qur’an Religion, Art, Scholarship. Saudi Aramco World. 51 (3). Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.
↑ Beit Al Qur'an. TimeOut Bahrain. August 2009. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 5 жовтня 2012.
↑ Beit al-Quran in Manama, Bahrain. Lonely Planet. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.
↑ Muqueem Khan, Shaista (November 2008). Islamic Manuscripts (PDF). World Congress of Muslim Librarian & Information Scientists. с. 10, 11. Архів оригіналу (PDF) за 19 April 2014. Процитовано 17 жовтня 2012.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и بيت القرآن يستأنف فعالياته غداً السبت الاول من سبتمبر. Bahrain News Agency. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 4 листопада 2012.
↑ Bait al Quran. Ministry of Culture (Bahrain). Архів оригіналу за 30 November 2012. Процитовано 25 червня 2013.
↑ ^а ^б ^в Beit Al Qur'an in Bahrain. TimeOut Bahrain. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 5 жовтня 2012.
↑ Arabic Textbook (PDF). Yale University Press. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2012.