Блакитна хмара містить загалом лише молоді блакитні галактики, які здебільшого є спіральними. Тут розподіл галактик більш рівномірний щодо їх кольору та маси й тому має кулясту форму.
Між ними розташована так звана «зелена долина», яка містить загалом старі спіральними галактиками, що вже значно просунулися на шляху своєї еволюції й містять багато зір типу червоних гігантів чи надгігантів, які й надають цим галактикам червонішого кольору. Оскільки кількість таких старих спіральних галактик порівняно невелика, то «зелена долина» виглядає «менш населеною».
На відміну від діаграми Герцшпрунга — Рассела для зір, фізичні властивості галактик не повністю визначаються їх розташуванням на діаграмі.
З нових досліджень випливає припущення, що «зелена долина» насправді складається з двох різних популяцій галактик: пізнього типу, у яких зореутворення призупинилося через припинення надходження газу з подальшим вичерпанням газових резервуарів протягом кількох мільярдів років, та раннього типу, у яких і надходження газу, і газові резервуари зруйнувалися дуже швидко, ймовірно, через злиття з іншими галактиками та/або наявність активного галактичного ядра[4][5].
Вважається, що Чумацький Шлях і Галактика Андромеди перебувають у зеленій долині, оскільки зореутворення в них уповільнилося внаслідок того, що в обох галактиках закінчився газ[6].
Еволюційні зміни
Діаграма також показує еволюцію з часом в процесі еволюціївсесвіту. Червона послідовність раніше мала майже однаковий постійний колір для всіх абсолютних зоряних величин (світностей) галактик, а блакитна хмара менш рівномірно розподілена й показувала певну залежність кольору спіральних галактик від абсолютної зоряної величини.