В межах екорегіону домінує вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура тут коливається від 25 °C до 32 °C. З жовтня по березень північно-східний мусон приносить дощі на східну частину Малайського півострова, а з квітня по серпень більш потужний південно-західний мусон зволожує західну частину Малакки. Загалом середньорічна кількість опадів в екорегіоні перевищує 2000 мм.
Загалом в лісах регіону спостерігається надзвичайно високе різноманіття дерев — близько 6000 видів, жоден з яких не домінує. Лісовий намет в них розташований на висоті 24-36 м над землею, а деякі емерджентні дерева досягають понад 45 м заввишки. Серед емерджентних дерев, які підіймаються над лісовим наметом, переважають представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), зокрема різні види діптерокарпусів (Dipterocarpus spp.), дріобаланопсів (Dryobalanops spp.) та шорей (Shorea spp.), однак найвищими деревами екорегіону є туалангові дерева[en] (Koompassia excelsa) з родини бобових (Fabaceae), які можуть виростати до 76 м заввишки. Ці дерева рідко вирубують під час розчистки територій через їх великі розміри, тверду деревину та величезні дошкоподібні корені. Крім того, на них часто селяться дикі медоносні бджоли (Apis dorsata), тому місцеві жителі зазвичай залишають їх при вирубці лісів.
Серед вапняковихкарстових скель Малайського півострова зустрічаються багаторослинні угруповання. які включають понад 1200 видів судинних рослин, з яких принаймні 129 видів є ендемічними. Більшість ендеміків обмежені одним або кількома ізольованими вапняковими пагорбами.
Фауна
Екорегіон дощових лісів Малайського півострова вирізняється високим фауністичним різноманіттям: тут зустрічається 195 видів ссавців та понад 450 видів птахів. Фауна Малайського півострова споріднена з фауною островів Суматра та Калімантан, оскільки усі три великі масиви суходолу в часи останнього льодовикового періоду, коли рівень Світового океану був більш ніж на 100 м нижчим, ніж зараз, складали єдиний великий масив, відомий як Сунда. Наразі лише Малайський півострів зберіг зв'язок з материковою Південно-Східною Азією, а його низинні ліси мають найбільше різноманіття ссавців у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні. На жаль, багато великих ссавців Західної Малайзії перебувають під загрозою зникнення через масштабну вирубку лісів.
Серед рідкісних великих ссавців, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити індійських слонів (Elephas maximus indicus), гаурів (Bos gaurus), малайських тигрів (Panthera tigris jacksoni) та чепрачних тапірів (Tapirus indicus). Ці види перебувають під загрозою зникнення і зустрічаються переважно в заповідниках. За останні століття їх популяції значно скоротилися: так, у 1950-х роках в Малайзії мешкало близько 3000 тигрів, а станом на 2014 рік їх популяція оцінювалася у 80–120 особин. Раніше в лісах регіону також зустрічалися суматранські носороги (Dicerorhinus sumatrensis), однак останній малайський представник цього виду помер у 2019 році[3].
Основною загрозою для збереження природи екорегіону є масштабна вирубка лісів[en], яка почалася з 1950-х років. До 1970-х років в Малайзії щорічно вирубувалося 3660 км², які перетворювалися на рисові поля, плантації каучукових та олійних пальм і фруктові сади, особливо на північному заході країни. Оскільки понад 80 % ссавців Західної Малайзії живуть лише в рівнинних лісах цього екорегіону, а 53 % зустрічаються лише у незайманих лісах, деградація та знищення лісів значно зменшує видове різноманіття місцевої фауни та ставить під загрозу довгострокову життєздатність популяцій багатьох видів.
