Доротея Вірер (нім.Dorothea Wierer, 3 квітня1990) — італійськабіатлоністка, олімпійська медалістка, триразова чемпіонка світу, медалістка світових першостей, володарка двох Великих кришталевих глобусів переможця загального заліку кубку світу з біатлону сезонів 2018/2019 та 2019/2020 років.
Займається біатлоном з 2000 року. Є представником спортивного клубу італійської прикордонної служби «Gruppi Sportivi Fiamme Gialle» (дослівно: «жовті петлиці»). Перший серйозний успіх прийшов до італійки в 2006 році, коли вона виграла спринтерське срібло в молодіжному чемпіонаті країни.
У наступному році трапився дебютний для Доротея Вірер юніорський чемпіонат світу, який проходив у неї на батьківщині, в Італії (в містечку Валь-Мартелло). Однак особливого успіху Доротеї він не приніс — найкращим результатом виявилося лише десяте місце в індивідуальній гонці, але провела італійка його досить рівно.
У 2008 році на ЮЧС в німецькому Рупольдінгу в індивідуальній гонці вона здобула свою першу перемогу (всього лише з одним промахом на вогневому рубежі) і внесла вагомий вклад в «бронзу», завойовану в естафеті. Доротея в цьому ж році взяла участь у чемпіонаті Європи з біатлону, що проходив у Новому Месті-на-Мораві (Чехія), де повторити успіх чемпіонату світу не вийшло — 17-те місце в індивідуальній гонці, 26-те — в спринті, 5-те — в естафеті (провела свій етап без провалів: тільки два промахи на вогневому рубежі). А в національній першості спортсменка взяла золото в індивідуальній гонці та срібло мас-старту.
Ще через рік у канадському Кенморі в спринті вона посіла четверте місце, проте в гонці переслідування виграла свою другу золоту медаль юніорських чемпіонатів і другу бронзову медаль в естафеті. У цьому ж році вона дебютувала на Кубку IBU, де на другому етапі в Обертілліяху фінішувала 34-ю і 21-ю відповідно в індивідуальній гонці та спринті. У Кубку Світу з біатлону дебютною гонкою для Доротеї Вірер став спринт, який пройшов у німецькому Обергофі в січні 2009 року. У цій гонці італійка стала 69-ю з двома штрафними колами (лідеру Доротея програла близько трьох з половиною хвилин). У сезоні 2008/2009 вона брала участь у ще одній гонці Кубка світу — передолімпійському спринті в Вістлері, але там стала тільки 72-ю (також два штрафних кола, але програш лідеру склав лише 3:06.8, тобто понад три хвилини).
У 2010 році чемпіонат склався для Доротеї невдало. Її найкращим результатом стало 6-те місце в індивідуальній гонці. У цьому сезоні вона виступала також на двох етапах Кубка IBU, зумівши на домашньому етапі в Мартелло зайняти 11-те місце. В олімпійському сезоні Доротея не брала участі в гонках Кубка світу. Замість цього Доротея Вірер виступала на етапах кубка IBU (у Валь-Мартелло — спринт — 14-те, гонка переслідування — 11-те місце; в Обертіллаху — спринт — 18-те місце, гонка переслідування — 19-те). Зате на другому етапі сезону 2010/11 в Гохфільцені вона вперше потрапила до складу італійської естафетної команди, яка прийшла до фінішу дев'ятою, а Доротея Вірер бігла завершальний етап. У спринті Доротею наздогнав провал — 82-га позиція. Після невиразного етапу в Обергофі і гарного виступу в Обертіллаху (кубок IBU), на п'ятому етапі Кубка світу в Рупольдінгу італійка завоювала перші в кар'єрі очки Кубка світу — в спринтерській гонці вона стала 24-ю, а в переслідуванні відкотилася на 37-ту позицію, набравши в сумі 21 очко в загальному заліку.
Доротея Вієрер після гонки-переслідування в 2015 році в Естерсунді
У наступному сезоні італійська біатлоністка взяла багато медалей: на чемпіонаті світу в Новому Месті вона випередила всіх суперниць, завоювавши на всіх трьох особистих етапах золоті медалі, на домашньому чемпіонаті Європи Доротея Вірер взяла бронзу в естафеті, срібло у спринті і золото в гонці переслідування, а в чемпіонаті Італії з біатлону Доротея досягла бронзи в спринтерській гонці. Крім того, вона виступала на етапі Кубка IBU в Обертілліаху, де зайняла 4-те і 5-те місця. За підсумками 2011 року Доротея була нагороджена престижною премією «Biathlon-Award» в номінації «Новачок року».
Доросла кар'єра
У сезоні (2011/2012) Доротея набирає очки тільки в одній гонці Кубка світу — спринт у Новому Месті-на-Мораві — 36-те місце (два промахи). На першому дорослому чемпіонаті світу в Ханти-Мансійську, Доротея виступає нерівно — 28-ме місце в спринті і 21-ше місце в мас-старті, але при цьому в гонці переслідування — 9-те місце (при чудовій стрільбі — усі 20 мішеней закриті) і 4-те місце в естафеті. В Осло-Голлменколені в топ-40 потрапити не вдалося.
Сезон 2012/2013 Кубка світу з біатлону в порівнянні з попереднім сезоном вийшов більш продуктивним для італійки — спринт — 38-ме місце, гонка переслідування — 30-те місце (Гохфільцен); спринт — 22-ге місце, гонка переслідування — 18-те місце (Обергоф); спринт — 29-те місце, гонка переслідування — 21-ше місце (Антгольц-Антерсельва); спринт — 21-ше місце, гонка переслідування — 30-те місце (Нове-Мєсто-на-Мораві, чемпіонат світу); індивідуальна гонка — 20-те місце (Сочі); спринт — 32-ге місце, гонка переслідування — 19-те місце (Ханти-Мансійськ). На чемпіонаті світу в Новому Месті Доротея Вірер в естафеті завойовує першу медаль у дорослих змаганнях — бронзу. І Доротея оформляє золотий дубль на домашній першості юніорській їй підкорилася комбінація спринт + гонка-переслідування.
На чемпіонаті світу 2013 року, що проходив в Нове-Мєсто-на-Мораві, у складі жіночої естафетної команди виграла бронзову медаль. А на літньому чемпіонаті світу з біатлону Доротея завойовує нагороду вищої проби, вразивши 9 мішеней з 10. Злощасний промах трапився на «стійці». Національна першість приносить Доротеї срібло (спринт) і бронзу (мас-старт).
Доротея Вірер у сезоні 2013/2014 рідко не потрапляла в топ-40 і провела ряд гонок, що дозволили їй забратися в десятку кращих, наприклад, перша індивідуальна гонка в Естерсунді завершилася для Доротеї восьмим місцем. Перше попадання на подіум етапів Кубка світу з біатлону сталося в особливу для жінок дату: 8 березня (2014 року). Щасливим етапом для італійки стала словенська Поклюка, де вона посіла третє місце в гонці переслідування.
У сезоні 2014/2015 італійська біатлоністка завоювала 5 нагород — три особистих — бронзу в гонці переслідування (Естерсунд), срібло у спринті (Поклюка), срібло у спринті (Обергоф); дві командних — срібло (Осло-Гольменколлен) і бронза (ЧС, Контіолахті) в естафетах. Брала участь практично у всіх гонках сезону (крім першої індивідуальної гонки і чеського етапу). На літньому чемпіонаті з біатлону вона впевнено виграє спринт і індивідуальну гонку.
У сезоні 2015/2016 Доротея виграла перші золоті медалі Кубка світу з біатлону в Естерсунді і Рупольдінгу (індивідуальні гонки), причому після шведської гонки вона вперше у своїй кар'єрі вийшла на наступний старт у жовтій майці лідера; в Кенморі (мас-старт), також у її активі срібні медалі гонки переслідування (Естерсунд, Голменколлен), причому в Норвегії Доротея завоювала першу особисту медаль чемпіонату світу в кар'єрі, спринту (Антхольц-Антерсельва); бронзові медалі Рупольдінгу (гонка переслідування), Антхольці (гонка переслідування), Кенмор (спринт), Ханти-Мансійськ (гонка переслідування), також італійка святкувала успіх в естафеті (Гохфільцен), завойовувала срібло в Кенморській змішаній естафеті та піднімалася на 3-ю сходинку п'єдесталу все в тій же естафеті (Рупольдинг). Показавши восьмий результат на чемпіонаті світу в Гольменколлені в класичній п'ятнадцатікілометровці і вигравши дві попередні гонки, Доротея стала володаркою Малого кришталевого глобуса за програмою індивідуальних гонок. Доротея не пропустила жодної особистої гонки, завжди була в топ-20 найсильніших (єдиний виняток — перший мас-старт Рупольдінгу, в якому Доротея Вірер зайняла 25-те місце), показувала хорошу швидкість на лижні. Також Доротея взяла участь в італійському чемпіонаті з біатлону, де вона досить впевнено виграла в спринті (0 + 2, час 22: 22.8, перевага над Ніколь Гонтьє 40,7 секунд) і гонці переслідування (0 + 0 + 2 + 1, перевага від блішайшего переслідувача 1:55 хвилини).
Лідерство у світовому біатлоні
На Пхьочханській Олімпіаді італійський квартет підтвердив свій сочинський успіх, фінішувавши третіми в змішаній естафеті.
Чемпіонкою світу Вірер стала в Естерсунді після перемоги в мас-старті. З Естерсунду вона привезла ще дві естафетні медалі: бронзову в змішаній естафеті та срібло в одиночній змішаній естафеті. Наступний чемпіонат світу проходив на трасі рідної для Вірер Антерсельви. Там вона виборола два золота і два срібла.
За підсумками сезону 2018/2019 Вірер здобула великий кришталевий глобус переможниці в загальному заліку та малий кришталевий глобус у заліку гонок переслідування. У наступному сезоні вона знову виборола великий кришталевий глобус переможниці Кубка світу в загальному заліку та один малий глобус — цього разу в заліку мас-стартів.
У сезоні 2020/2021 років Вірер виступила не так успішно, посівши п'яте місце в загальному заліку і розділивши малий кришталевий глобус в заліку індивідуальних гонок з австрійкою Лізою-Терезою Гаузер.
Особисте життя
30 травня 2015 року одружилася зі Стефано Коррадіні, технічним менеджером комітету Фонду FISI (Італійська федерація зимових видів спорту) Трентіно.
У квітні 2016 року погодилася знятися для журналу «Playboy»[2].
