PROFILPELAJAR.COM

Дорога сліз (англ. Trail of Tears) — насильницьке переселення американських індіанців, основну масу яких склали П'ять цивілізованих племен, з їхніх рідних земель на південному сході США на індіанську територію (нині Оклахома) на заході США. Першим було переселено плем'я чокто в 1831 р.^[1] По дорозі індіанці страждали від відсутності даху над головою, хвороб та голоду, багато хто померли: лише для племені черокі оцінка числа загиблих по дорозі становить від 4 до 15 тисяч^[2]. Разом з індіанцями на індіанські території переселилося безліч чорношкірих — перебувалих у рабстві, що вступили в шлюб з представниками індіанських племен або просто втікачів^[2].

Передісторія

До 1830 р. П'ять цивілізованих племен — черокі, чикасо, чокто, кріки та семіноли — являли собою автономні утворення на південному сході США. Набирав сили процес їх культурної трансформації, який почали Джордж Вашингтон та Генрі Нокс; ці племена, особливо черокі та чокто, швидко засвоювали європейські технологічні досягнення та культуру^[3].

Президент Ендрю Джексон був прихильником виселення індіанців з тим, щоб віддати їх землі білим колоністам. За його сприяння був прийнятий Закон про переселення індіанців. В 1831 р. плем'я чокто було виселено першим, потім за їх зразком виселили та останні племена: семінолів в 1832 р., кріків в 1834 р., чікасо в 1837 р., а черокі — в 1838 р.

Переселення афроамериканців

Разом з індіанцями, яких переселяли на Індійські території вирушило безліч як вільних афроамериканців, так і рабів (або супроводжували своїх господарів-індіанців, або втікачів, тим чи іншим способом приєдналися до індіанських племен)^[2].

У перші роки після Дороги сліз статус чорношкірих, які вижили — як рабів, так і вільних — змінювався. Після прибуття на індіанські території чікасо заснували великі ферми, на яких вони використовували працю чорних рабів^[2]. Нація чікасо визнала скасування рабства лише в 1866 р. (закони США їх не пов'язували, бо Індіанська територія формально перебувала за межами США), після чого звільнені чорношкірі до 1890-х рр.. мали громадянство Нації чікасо^[4]. Колишні раби нації чокто отримали статус Звільнених людей чокто (Choctaw Freedmen)^[5]. Звільнені раби нації чокто отримали громадянство Нації чокто в 1885 р.^[6]

Див. також

Примітки

↑ Len Green. Choctaw Removal was really a "Trail of Tears". Bishinik, mboucher, University of Minnesota. Архів оригіналу (HTML) за 4 червня 2008. Процитовано 28 квітня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
↑ ^а ^б ^в ^г Black heritage sites: an African… — Google Books
↑ Perdue, Theda (2003). Chapter 2 "Both White and Red". Mixed Blood Indians: Racial Construction in the Early South. The University of Georgia Press. с. 51. ISBN 082032731X. {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |origdate= (можливо, |orig-date=?) (довідка)
↑ African American Lives 2. Profiles. Don Cheadle|PBS. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 4 травня 2013.
↑ . The Choctaw Freedmen of Oklahoma. Архів оригіналу (HTML) за 12 травня 2008. Процитовано 14 лютого 2008.
↑ 1885 Choctaw & Chickasaw Freedmen Admitted To Citizenship. Архів оригіналу (HTML) за 23 липня 2008. Процитовано 4 вересня 2008.

Література

Anderson, William L., ed. Cherokee Removal: Before and After. Athens, Georgia: University of Georgia Press, 1991.
Carter, Samuel. Cherokee Sunset: A Nation Betrayed. New York: Doubleday, 1976. ISBN 0-385-06735-6.
Ehle, John. Trail of Tears: The Rise and Fall of the Cherokee Nation. New York: Doubleday, 1988. ISBN 0-385-23953-X.
Foreman, Grant. Indian Removal: The Emigration of the Five Civilized Tribes of Indians. Norman, Oklahoma: University of Oklahoma Press, 1932, 11th printing 1989. ISBN 0-8061-1172-0.
Prucha, Francis Paul. The Great Father: The United States Government and the American Indians. Volume I. Lincoln, Nebraska: University of Nebraska Press, 1984. ISBN 0-8032-3668-9.
Remini, Robert V. Andrew Jackson and his Indian Wars. New York: Viking, 2001. ISBN 0-670-91025-2.
Wallace, Anthony F.C. The Long, Bitter Trail: Andrew Jackson and the Indians. New York: Hill and Wang, 1993. ISBN 0-8090-1552-8 (paperback); ISBN 0-8090-6631-9 (hardback).