PROFILPELAJAR.COM

село Довге
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Бердянський район
Тер. громада	Чернігівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA23020150080016712
Облікова картка	Довге
Основні дані
Засноване	1820 (204 роки)
Населення	560 (на 2015 рік)
Площа	2,5 км²
Густота населення	240,4 осіб/км²
Поштовий індекс	71243
Телефонний код	+380 6140
Географічні дані
Географічні координати	47°6′57″ пн. ш. 36°5′55″ сх. д. / 47.11583° пн. ш. 36.09861° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	137 м
Водойми	Курушан
Відстань до; обласного центру	138 км
Відстань до; районного центру	83 км
Місцева влада
Адреса ради	7124, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Просторе, вул. Перемоги, 80
Карта
	Довге
	Довге
Мапа
	Довге у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Довге.

До́вге (Контеніусфельд, Сарматове, Заметова) — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 560 осіб (1 січня 2015)^[1].

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.

Географія

Село Довге розташоване на лівому березі річки Курушан, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Мокрий Став. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Відстань до обласного центру — 138 км, районного центру — 83 км, смт Чернігівка — 13 км.

Історія

Село засноване 1828 року німцями-менонітами під первинною назвою Шпарау, переселенцями із Західної Прусії, тоді оселилося 28 сімей. Через два роки з тієї ж місцевості прибуло ще 8 сімей. До 1871 року село входило до складу Молочанського менонітського округу Бердянського повіту^[2]. Шпарау означає трикутник — таку форму мало село. Великою проблемою для поселян стало добування води. Колодязі були 25–40 м і вода була солона. У 1830 році на відстані 1 км від села вирили колодязь із питною водою, яку качали за допомогою механічного пристрою. Заняття жителів було традиційним — скотарство, землеробство й садівництво. Попри негаразди, колонія розвивалася, з перших років було збудовано чотирирічну школу. Маючи наділи по 65 десятин землі, вміло господарюючи, колоністи мали прибутки, з'являються будинки з цегли, криті черепицею, інші капітальні будівлі. У 1848 році це було добре облаштоване й привабливе на вигляд село. На півдні села посаджено 17 десятин лісу (113334 дерева). Село стало другим за кількістю господарств у колонії Молочна. У 1887 році в 80 дворах проживало 455 жителів. У 1905 році на західній частині села збудовано церкву менонітів Бретрен. При церкві був хор. У 1908 році в селі проживало 815 жителів, працював вітровий та моторний млин, а також було підприємство по будівництву вітряних млинів і молотарок. У період революції та громадянської війни було страчено червоними та махновцями 18 членів самооборони, господарства занепали. З села емігрувало 30 сімей. У період колективізації розорено найкращі господарства: 14 сімей і закрито та зруйновано церкву. У 1930 році утворено колгосп. Під час сталінських репресій у селі репресовано 57 жителів — всі вони були розстріляні або померли в таборах. У селі було побудовано клуб, ясла, контору, крамниця. До 1936 році в селі побудовано семирічну школу.

4 вересня 1941 року, з початком бойових дій, було репресоване все чоловіче німецьке населення віком від 16 до 60 років. Під час відступу гітлерівці забрали з собою все німецьке населення, а село спалили.

У 1943 році село отримало назву Зелений Гай і статус хутора (до 1954 року). У 1946 році до села переселено 12 родин із Закерзоння, більшість з них потім швидко виїхали. У 1951 році на хутір переселено ще 10 сімей із Чернігівської області, частина з них пізніше виїхала. Для переселенців будувалися будинки. У 1953 році до хутора переселені нові жителі з Чернівецької області. У 1946 році відновлена робота початкової школи, яку у 1959 році реорганізовано у неповну середню.

У 1960 році перейменоване в село Довге. У селі зведені бройлерну ферму, ряд корівників. З 1977 року в селі працювало Чернігівське міжколгоспне об'єднання, яке займалось птахівництвом та тваринництвом.

У 2001 році в селі у 221 будинках проживало 601 особа, працює неповна середня школа, клуб, бібліотека, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерский пункт, декілька крамниць. На території села працює СВК «Світанок», декілька фермерських та селянських господарств.

31 жовтня 2016 року Просторівська сільська рада, в ході децентралізації увійшла до складу Чернігівської селищної громади.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.^[3]

17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району^[4].