Вперше у Дніпропетровську оперний театр був відкритий у 1931 році, як Дніпропетровський робітничий оперний театр. У 1934—1937 роках у театрі виступав Арсенко Арсен Діонисович. З початком війни театр було евакуйовано до Красноярська, де дніпровську оперу об'єднали з одеською трупою і після війни вже не відновили.
Відродження театру відбулося лише через три десятиліття — 31 серпня1973 року, коли Рада міністрів УРСР ухвалила ідею створення Дніпропетровського театру опери та балету.
Сучасний театр збудовано на місці парку імені А. Войцеховича за проєктом авторського колективу на чолі з Борисом Жежериним. Під час проєктування архітектори спирался на проєкт Житомирського музично-драматичного театру (зведеного у 1966 теж Жежериним), утім і зовнішнє, і внутрішнє оформлення Дніпровської опери унікальне. Виразним акцентом притеатральної площі, запроєктованої архітектором Павлом Нірінбергом, став світло-музичний фонтан «Муза» (автор скульптури Музи — Юрій Павлов). 26 грудня1974 року театр відкрився балетом «Лебедине озеро»Петра Чайковського.
Протягом 1974—1988 років головним балетмейстером театру була Л. В. Воскресенська, заслужена артистка Росії.
Визнанням труппи Дніпропетровського театру опери та балету в межах СРСР стали гастролі на сцені Большого театру у 1988. З початком перебудови театр починає також і активну міжнародну гастрольну діяльність, зокрема дніпропетровські артисти виступають на сценах Франції, Італії, Китаю, США.
Дніпропетровський державний академічний театр опери та балету, Дніпропетровський робітничий оперний театр (ДРОТ) // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 628-629.
