PROFILPELAJAR.COM

Дніпро (електронно-обчислювальна машина)
Розробник	Глушков Віктор Михайлович, Малиновський Борис Миколайович
Виробник	Київський завод обчислювальних і керуючих машин
Початок випуску	1961

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дніпро (значення).

Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та керування безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації.

Ще до запуску ЕОМ «Дніпро» в експлуатацію для цього комп'ютера було розроблено транслятор з Адресної мови програмування^[1] та інше програмне забезпечення. На ЕОМ «Київ» було реалізовано емуляцію комп'ютера «Дніпро». Унікальне технічне рішення дозволило розробляти програмне забезпечення одночасно з розробкою самого комп'ютера.

Пристрої введення/виведення даних, які були винайдені для ЕОМ «Київ» були вдосконалені для комп'ютера «Дніпро».

Характеристики машини

Структура команд: двохадресна^{[що це?]}
Система числення: двійкова
Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
Швидкодія: при керуванні (ввімкнути — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
Середня швидкодія 10000 операцій / с.
Система команд: 88 команд
Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні^{[що це?]}
Займана площа: 35-40 кв. метрів
Споживана потужність: 4 кВт

Творці керуючої машини широкого призначення Дніпро (КМШП)

Керівники роботи:

Виконавці: Г. А. Михайлов, Н. Н. Павлов, Б. Б. Тімофеев, А. Г. Кухарчук, Е. С. Орешкін, В. С. Каленчук, Л. А. Коритная, В. М. Єгипко, Л. А. Жук, С. С. Забара, Л. Я. Приступа, Е. П. Райчев, Н. М. Абакумова, Л. А. Русанова, Г.I.Корнієнко, Ф. Н. Зиков, В. С. Ленчук, I.Д.Войтович, В. В. Крайніцкій, А. А. Пущало, Ю. П. Мітулінскій, Е. П. Драгаєв, А. І. Толстун, М. А. Єрмоленко, Н. К. Бабенко, Е. Ф. Колотущенко

Див. також

Адресне програмування

Джерела

↑ Ющенко, Е.Л.; Малиновский, Б.М.; Полищук, Г. А.; Ядренко, Э. К.; Никитин, А. Н. (1964). Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста (рос.). Киев: Наукова Думка.

Література

Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз.
Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка.
Б. М. Малиновський. Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні, 2004. «Інтерлінк».
Б. Н. Малиновский. Документальная трилогия, Киев, 2011. «ТОВ Видавництво „Горобець“»
Музей історії комп'ютерної науки та техніки в Україні: https://web.archive.org/web/20130102223518/http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/
Системы ЦАГИ — Центрального аэрогидродинамического института. [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Характеристики комп'ютера Дніпро після його модернізации 1964 р. на Київському заводі обчислювальних та керуючих машин [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.]