PROFILPELAJAR.COM

Z
Z
саундтрек
Композитор	Мікіс Теодоракіс
Дата випуску	26 лютого 1969, 20 травня 1969, 21 травня 1969, 14 листопада 1969, 8 грудня 1969 і 1 січня 1970
Жанр	джаз, рок
Лейбл	CBS Records International

Додаткові характеристики
Додаткові характеристики
Формат плівки	35 мм
Співвідношення	1,66 : 1
Колір	кольоровий (Eastmancolor)
Звук	моно

*Дзета*
Дзета;
фр. Z
	Постер до фільму
Жанр	кримінальна драма, трилер
Режисер	Коста-Гаврас
Продюсер	Жак Перрен і Ahmed Rachedid
Сценаристи	Хорхе Семпрун; Коста-Гаврас; Бен Барзме;
На основі	роману Вассиліса Вассилікоса
Оповідач	Франсуа Шометт
У головних ; ролях	Ів Монтан ; Жан-Луї Трентіньян ; Жак Перрен ; Шарль Деннер
Оператор	Рауль Кутар
Композитор	Мікіс Теодоракіс
Кінокомпанія	• Galatée Films; • KG Productions; • Reggane Films; • Office National pour le Commerce et l'Industrie Cinématographique;
Дистриб'ютор	Valoria Films (Франція)
Тривалість	127 хв.
Мова	французька, російська, англійська
Країна	Франція; Алжир
Рік	1969
Дата виходу	: 26 лютого 1969; : 20 травня 1969 (Канни)
Касові збори	$14.3 млн; 3 952 913 глядачів у Франції
IMDb	ID 0065234
Рейтинг	MPAA: / IMDb:

«Дзе́та» (фр. Z) — кримінальна драма спільного виробництва Франції та Алжиру 1969 року, поставлена режисером Коста-Гаврасом за однойменним романом Василіна Василікоса 1966 року. У травні 1969 року фільм брав участь в конкурсній програмі 22-го Каннського міжнародного кінофестивалю та був відзначений Призом журі.^[3] У 1970 році в номінаціях «Найкращий фільм іноземною мовою» та «Найкращий монтаж» фільм отримав кінопремії «Оскар».^[4] .

Сюжет

У одній неназваній середземноморській державі, напередодні виборів, проходить запекла боротьба між консервативним урядом, який спирається на реакційні сили, та лівою опозицією. У великому місті країни готується мітинг. Зі столиці прилітає популярний опозиційний лідер (Ів Монтан), депутат, лікар, колишній олімпійський чемпіон, глава ліберальної організації «Друзі світу». Ходять чутки, що його збираються убити, але ніхто особливо не турбується. В останню мить директор залу, де все було заплановано, передумує і з'їдає договір про оренду, в іншій установі несподівано розкриваються порушення протипожежних норм і так далі — влада пропонує мітингувальникам втиснутися в крихітний зал, тим доводиться погодитися. На довколишній площі скупчуються демонстранти; туди ж стягнута поліція, там же проходить альтернативна маніфестація міцних патріотично налаштованих чоловіків. Коли опозиційний лідер виходить на площу, із-за кордону раптом виїжджає триколісна вантажівка та проноситься повз нього.

Політик, який отримав удар палицею по голові, потрапляє до лікарні з крововиливом у мозок і незабаром помирає. Поліція оголошує вбивство нещасним випадком. За розслідування цього резонансного злочину береться принциповий молодий слідчий суддя (Жан-Луї Трентіньян), не схильний приховувати виявлені зв'язки. Він крок за кроком отримує докази змови, в якій беруть участь як поліція, так і вищі ешелони влади. Правляча верхівка оголошує воєнний стан в країні й вводить заборону на дію опозиції.

У ролях


• Ів Монтан	…	Z (Дзета)
• Ірині Паппа	…	Елен
• Жан-Луї Трентіньян	…	слідчий суддя
• Франсуа Пер'є	…	прокурор
• Жак Перрен	…	фотожурналіст
• Шарль Деннер	…	Мануель
• П'єр Дюкс	…	генерал жандармерії Міссу
• Жорж Жере	…	Нік
• Бернар Фрессон	…	Метт
• Марсель Боззюффі	…	Вего́
• Жульєн Гійомар	…	полковник жандармерії
• Магалі Ноель	…	сестра Ніка
• Хабіб Реда	…
• Клотильда Жоано	…	Шула
• Ренато Сальваторі	…	Яго
• Моріс Баке	…	героїчний муляр
• Жан Буїз	…	Жорж Піру

Знімальна група

Автори сценарію — Хорхе Семпрун, Коста-Гаврас, Бен Барзме за романом Вассиліса Вассилікоса (1966)
Режисер-постановник — Коста-Гаврас
Делеговані продюсери — Жак Перрен, Ахмед Рашеді
Асоційовані продюсери — Філіпп д'Аржила, Ерік Шлюмберже
Оператор — Рауль Кутар
Композитор — Мікіс Теодоракіс
Монтаж — Франсуаза Бонно
Художник-постановник — Жак Д'Овідіо
Художник з костюмів — Піт Большер
Художник-декоратор — Жак Д'Овідіо

Основа для фільму

Роман і фільм зображували реальні події, що мали місце в Греції в 1960-х роках. 22 травня 1963 року на антивоєнному мітингу в місті Фессалоніки двома ультраправими екстремістами, що проїздили на триколісному транспорті, був смертельно поранений депутат від Єдиної демократичної лівої партії Григорис Ламбракіс, який помер у шпиталі через п'ять днів. Ламбракіс, лікар, який здобув ще напередодні війни популярність як чемпіон з легкої атлетики, був серед популярних політиків країни.

Опозиція підозрювала, що за вбивством Ламбракіса стоять уряд прем'єр-міністра Костянтина Караманліса та його Національний радикальний союз. Зв'язок між украй між правим, що чинили замах і поліцією був доведений в ході розслідування, яке, попри тиск з боку влади, провів слідчий Хрістос Сардзетакіс, який згодом став президентом Греції. Похорони Ламбракіса переросли в півмільйонну демонстрацію протесту проти політики правого уряду та дій Королівського суду, що покривав убивць. Грецькі міста покривалися графіті з присвяченими Ламбракісу написами з літерою «Ζ» (дзета, що розшифровувалася як грец. Ζει — «(він) живий»).

Хоча в результаті цих подій уряд пішов у відставку, 21 квітня 1967 року група ультраправих офіцерів, відомих як «Чорні полковники», встановила в Греції фашистський режим.

Титри наприкінці фільму перераховують список того, що або хто були заборонені військовою хунтою «Чорних полковників»: довге волосся у чоловіків, мініспідниці, Софокл, Лев Толстой, Евріпід, розбивання склянок після тостів, страйки робітників, Арістофан, Ежен Йонеско, Жан-Поль Сартр, Антон Чехов, Гарольд Пінтер, Едвард Олбі, Андре Бретон, Лев Троцький, свобода преси, соціологія, Марк Твен, Семюел Бекет, Федір Достоєвський, сиртакі, сучасна музика, новітня математика і буква грецький алфавіт «Z» (дзета), означає «він живий!».

Саундтрек

Музику до фільму написав друг і товариш убитого депутата Ламбракіса Мікіс Теодоракіс, таємно переславши її з Греції. Теодоракіс також став жертвою політичних репресій авторитарного режиму. Крім того, у фільмі звучить мелодія «Psyché Rock» композитора електронної музики П'єра Анрі.

#	Назва	Вокал	Тривалість
1.	«Générique Début (O Adonis)»		2:00
2.	«To Yelasto Pedi (Version Orchestrale)»		1:33
3.	«La Course De Manuel (To Yelasto Pedi)»		2:10
4.	«To Yelasto Pedi (Version Bouzouki)»		1:06
5.	«Rock Du Café»		1:31
6.	«Arrivée D'Irène (To Yelasto Pedi)»		1:25
7.	«Batucada»		1:50
8.	«To Palikari Echi Kaimo»	Maria Farandouri	2:05
9.	«Idep Otsaley Ot»		1:35
10.	«Pios Den Mila Yia Ti Lambri»		3:12
11.	«Générique Fin (To Yelasto Pedi)»		2:48
12.	«To Palikari Echi Kaimo»	Mikis Theodorakis	2:03
13.	«Safti Gitonia»	Mikis Theodorakis	1:38

Нагороди та номінації

Список нагород та номінацій^[7]
Кінофестиваль/Кінопремія	Рік	Категорія	Номінант(и)	Результат	Дж
Каннський міжнародний кінофестиваль	1969	Золота пальмова гілка	Дзета	Номінація
		Приз журі	Дзета	Перемога
		Найкращий актор	Жан-Луї Трентіньян	Перемога
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка	1969	Найкращий фільм	Дзета	Перемога
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка	1969	Найкращий режисер	Коста-Гаврас	Перемога
Премія «Оскар»	1970	Найкращий фільм іноземною мовою	Дзета	Перемога
		Найкращий фільм	Дзета	Номінація
		Найкращий режисер	Коста-Гаврас	Номінація
		Найкращий сценарій	Хорхе Семпрун, Коста-Гаврас	Номінація
		Найкращий монтаж	Франсуаза Бонно	Перемога
Премія «Золотий глобус»	1970	Найкращий фільм іноземною мовою	Дзета	Перемога
Премія BAFTA	1970	Найкращий фільм	Дзета	Номінація
		Найкращий сценарій	Хорхе Семпрун, Коста-Гаврас	Номінація
		Премія Ентоні Асквита за найкращу музику до фільму	Мікіс Теодоракіс	Перемога
		Найкращий монтаж	Франсуаза Бонно	Номінація
Премія Гільдії режисерів Америки	1970	Видатне режисерське досягнення в художньому кіно	Коста-Гаврас	Перемога
Премія Едгара Алана По	1970	Премія «Едгар» за найкращий художній фільм	Дзета	Перемога
Премія «Срібна стрічка»	1970	Найкращий іноземний режисер	Коста-Гаврас	Номінація
Національна спілка кінокритиків США	1970	Найкращий фільм	Дзета	Перемога
		Найкращий режисер	Коста-Гаврас	Номінація
		Найкращий сценарій	Хорхе Семпрун, Коста-Гаврас	Номінація
Спільнота кінокритиків Канзас-Сіті	1970	Найкращий іноземний фільм	Дзета	Перемога