Затока Джорджіан (англ.Georgian Bay, фр.baie Georgienne), у перекладі з англійської — «Георгова затока» — частина озера Гурон в провінції Онтаріо.
Площа затоки приблизно 15 тис. км², вона має 320 км в довжину і 80 км в ширину. У затоці понад 30 000 островів. Серед найбільших островів — Манітулін, Драмонд, Кокберн, Сейнт-Йосефс і Паррі. У затоку впадають річка Френч (англ.French River) із озером Ніпіссінґ. Канал Трент-Северн (англ.Trent-Severn Waterway) зв'язує затоку з озером Онтаріо через озеро Симко (англ.Lake Simco).
Перші мешканці затоки — народи анішинаабе на півночі затоки і гурони (англ.Huron) — на півдні затоки, жили над затокою ще до її відкриття європейцями.
У 1615 — 1616 рр. до затоки прибув француз Самюель де Шамплен (фр.Samuel de Champlain) і став першим європейцем-дослідником, який висадився у затоці.
Затока було перейменована на Ла Мер Дус (фр.La Mer douce — у перекладі «Лагідне Море») у 1615-1616 рр. Затока залишалася частиною колоніальних володінь Франції до 1763 р., коли її було передано Великій Британії відповідно до Паризькій мирній угоди 1763 р.
Historical Atlas of Canada, Volume I: From the Beginning to 1800. Edited by R. Cole Harris. Toronto: University of Toronto Press, 1987. ISBN 0-8020-2495-5
The Archaeology of Southern Ontario To 1650. Edited by C. Ellis and N. Ferris. London Chapter, Ontario Archaeological Society, 1990. ISBN 0-919350-13-5
Shaped by the West Wind: Nature and History in Georgian Bay. Claire Elizabeth Campbell. Vancouver: University of British Columbia Press, 2005. ISBN 0-7748-1098-X