Георг IV (англ.George IV, нім.Georg IV, за англійською традицією Джордж IV; 12 серпня1762 — 26 червня1830) — король Великої Британії і Ганноверу з 29 січня 1820 року, з Ганноверської династії. Фактично очолював країну набагато раніше, з рубежу століть, коли загострилася психічна хвороба його батька Георга III. 5 лютого 1811 року Георг III був визнаний недієздатним, і з того часу його старший син був проголошений принцом-регентом і залишався ним до смерті батька 29 січня 1820 року.
Період 1811–1820 років називається епохою Регентства (англ.Regency). 8 квітня 1795 року одружився з Кароліною Брауншвейзькою (17 травня 1768 — 7 серпня 1821), яка народила дочку Шарлотту Августу.
Біографія
З правлінням Георга-регента пов'язана тривала боротьба Великої Британії з Наполеоном I Бонапартом та Французькою імперією, яка завершилася поразкою Наполеона й перемогою Англії. Економічний розвиток країни в ці роки також був успішним.
Однак Георг IV (як принц-регент і потім як король) був особисто надзвичайно популярним — одним із найпопулярніших монархів Британії взагалі. Денді, щедрий покровитель художників, гурман, Георг мав не зовсім заслужену репутацію холодного егоїста, байдужого до своїх близьких.
8 квітня 1795 року він одружився з Кароліною Брауншвейзькою, яка народила від нього єдину дочку Шарлотту Августу. Суспільство було вражене його конфліктами з дочкою, ймовірною спадкоємицею престолу (померла ще за життя діда, під час пологів) та законною дружиною Кароліною Брауншвейзькою. Кароліна, яку чоловік залишив ще 1796 року, після смерті свекра в 1820 році за потужної громадської підтримки повернулась до Великої Британії з метою коронуватися разом із Георгом (19 липня 1821 року), але це їй не було дозволено, оскільки палата лордів прийняла так і не затверджений палатою громад закон про їхнє розлучення; менш ніж за місяць приголомшена королева померла (поширювалися чутки, що чоловік наказав її отруїти). Георг був неодноразовим об'єктом сатири (зокрема Байрона).
Є історичний анекдот[1] про те, що Георг IV коронувався короною, узятою ним напрокат у ювеліра Рендалла (оскільки через величезні борги не міг викупити її у власність).
Рання смерть єдиної законної дочки фактично залишила Георга без спадкоємців. Оскільки всі його численні брати (окрім герцога Камберлендського, одруженого з 1815 року, у якого, однак, ще не було дітей) були холостяками, або перебували в цивільних шлюбах, а всі сестри були бездітними, це ставило під загрозу існування династії. У 1817–1818 роках одразу кілька британських принців поспіхом одружилися завдяки обіцяному монархом значному фінансовому заохоченню тому, хто продовжить династію. Дочка, що народилась в одному з цих шлюбів, принцеса Вікторія Кентська, успадкувала британську корону після смерті Георга та іншого свого дядька, Вільгельма IV, у 1837 році.
Цікаві факти
Георг IV винайшов правий та лівий чоботи. До цього все взуття могло надягатись на будь-яку ногу.
Вважався, особливо в молодості, ловеласом та серцеїдом з урахуванням того, що обхват його талії сягав 1,5 метрів.