Джон Джо́нсон (англ.John Johnson, 1768 — 11 лютого 1846) — англійський військовий офіцер, кавалер Ордена Лазні, мандрівник, дослідникІндії, Персії, територій Російської імперії та Пруссії. Пройшов службу від кадета (1781) до підполковника Бомбейського інженерного полкуБританської Ост-Індської компанії (червень 1814). Після 35-річної служби в Індії У 1817 році здійснив подорож, яка пролягала суходолом від Бомбея до Лондона та описав її. Подав у відставку в серпні 1819 року, мешкав у Англії. У 1835 році переїхав з родиною до Порт Мейтленда (Port Maitland) у Верхній Канаді. Похований на кладовищі у Даннвіллі (Dunnville) поблизу Порт Мейтленда. Батько Вільяма Артура Джонсона (1816–1880) — канадського біолога та педагога, церковного діяча, засновника Триніті-коледжу у Вестоні (Weston) поблизу Торонто.