PROFILPELAJAR.COM

	Джозеф Еїмофе
Особисті дані
Народження	22 вересня 1984 (40 років)
	Нігерія
Зріст	173 см
Вага	63 кг
Громадянство	Нігерія
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Варрі Вулвз»
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джозеф Еїмофе (англ. Joseph Eyimofe, 22 вересня 1984, Нігерія) — нігерійський футболіст, захисник клубу «Варрі Вулвз».

Почав кар'єру на батьківщині, грав за клуби НПА та «Долфінс». У 2004 році був гравцем донецького «Металурга», після чого повернувся до Нігерії, виступаючи за «Долфінс», «Шаркс» та «Гартленд». У 2013 році перейшов у «Варрі Вулвз».

Виступав за юнацьку збірну Нігерії U-17, в її складі брав участь у чемпіонаті світу 2001. Також виступав за молодіжні збірні U-20 і U-23.

Клубна кар'єра

З 1999 року по 2003 рік виступав за нігерійський клуб НПА^[1]. У 2003 році перейшов в клуб «Долфінс» з міста Порт-Гаркорт. У 2004 році разом з командою став чемпіоном і володарем Кубку Нігерії. У 2005 році «Долфінс» дійшов до фіналу Кубку Конфедерації КАФ, де поступився марокканському клубу ФАР.

Навесні 2006 року підписав трирічний контракт з донецьким «Металургом»^[2]. У команді взяв собі 3 номер^[1]. У «Металург» він перейшов разом зі своїм одноклубником по «Долфінсу» Очуко Оджобо. Також повідомлялося, що перехід став можливий завдяки їх агенту Тіджані Бабангіда^[3].

16 квітня 2006 року дебютував у Вищій лізі України в домашньому матчі проти криворізького «Кривбасу» (3:2)^[4], Еїмофе почав гру в стартовому складі, на 31-ій хвилині отримав жовту картку, а на 57-ій хвилині був замінений на Бобана Грнчарова. Свій останній матч у чемпіонаті Джозеф зіграв 22 квітня 2006 проти сімферопольської «Таврії» (3:0)^[5], він відіграв увесь поєдинок. У молодіжній першості провів 3 гри, в яких отримав 1 жовту картку. Однією з причин через яку йому не вдалося закріпитися в «Металурзі» була погана фізична підготовка^[6]. Незабаром він покинув розташування клубу через проблеми з серцем, разом з Очуко Оджобо^[2]. Підписання Еїмофе називають одним з трансферних провалів «Металурга»^[7].

Потім він повернувся на батьківщину, де грав за «Долфінс». У 2006 році разом з командою виграв Кубок Нігерії^[8]. Пізніше виступав за команду ««Шаркс»»^[9], а потім знову за «Долфінс».

Влітку 2009 року підписав контракт з «Гартлендом». У 2009 році в Лізі чемпіонів КАФ Еїмофе зіграв 3 гри. «Гартленд» за підсумками турніру дійшов до фіналу, де програв «ТП Мазембе» (2:2, за рахунок правила гола, забитого на чужому полі). У цій грі він отримав травму коліна, через яку не грав тривалий час^[10]. Пізніше йому була зроблена операція в Індії, де він провів три місяці^[8]. Оплатити операцію допоміг бізнесмен з Варрі і Kanu Heart Foundation, яку очолював Нванкво Кану^[10]^[11]. У Лізі чемпіонів КАФ 2010 зіграв 1 матч.

У 2013 році став гравцем клубу «Варрі Вулвз»^[12]. У новій команді дебютував 14 квітня 2013 року в матчі проти «Ель-Канема Ворріорс», який закінчився перемогою його команди з рахунком (4:1)^[13].

Кар'єра у збірній

У складі юнацької збірної Нігерії U-17 брав участь в чемпіонаті світу 2001 року в Тринідаді і Тобаго. На груповому етапі Нігерія зайняла 1-ше місце, вигравши всі три матчі і обігнавши Францію, Японію та США. В 1/4 фіналу Нігерія обіграла Австралію (5:1). У півфіналі команда обіграла Буркіна-Фасо з мінімальним рахунком (1:0). У фіналі Франція обіграла Нігерію (3:0). Всього на чемпіонаті світу провів 6 матчів^[14].

У 2003 році провів 7 ігор у молодіжній збірній Нігерії U-20^[1]. Також виступав за збірну Нігерії U-23.

Досягнення

Прем'єр-ліга
- Чемпіон (1): 2004

Кубок Нігерії
- Володар (2): 2004, 2006

Ліга чемпіонів КАФ
- Срібний призер (1): 2009

Кубок конфедерації КАФ
- Срібний призер (1): 2005

Чемпіонат світу з футболу серед 17-річних
- Срібний призер (1): 2001

Примітки

↑ ^а ^б ^в У донецькому «Металурзі» поповнення (рос.). UA-Футбол. 29.03.2006. Архів оригіналу за 06.09.2012. Процитовано 11.02.2012.
↑ ^а ^б «Металург» може розірвати контракт з нігерійцем (рос.). Террикон. 03.05.2006. Архів оригіналу за 16.03.2017. Процитовано 11.02.2012.
↑ Олімпійський чемпіон обіцяє наповнити Європу нігерійцями (рос.). Советский спорт. 25.03.2006. Архів оригіналу за 06.09.2012. Процитовано 11.02.2012.
↑ Протокол матчу. Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 11.02.2012.
↑ Протокол матчу (ua) . Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 16.03.2017. Процитовано 11.02.2012.
↑ Степан Матвіїв: «Негативний результат - теж результат» (рос.). Офіційний сайт ФК «Металург» (Донецьк). 29.05.2006. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 11.02.2012.
↑ Час змін (рос.). Football.ua. 22.12.2011. Архів оригіналу за 09.02.2012. Процитовано 11.02.2012.
↑ ^а ^б Eyimofe nears league return (англ.). nationalmirroronline.net. 09.11.2011. Архів оригіналу за 12.09.2012. Процитовано 11.02.2012.
↑ National Div 1 League: Bendel Insurance FC Begins Race Oct 25 (англ.). nigerianobservernews.com. 13.10.2008. Архів оригіналу за 12.09.2012. Процитовано 11.02.2012.
↑ ^а ^б Eyimofe returns after two-year layoff (англ.). supersport.com. 22.12.2011. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 11.02.2012.
↑ Профіль гравця (англ.). mtnfootball.com. Архів оригіналу за 09.10.2012. Процитовано 11.02.2012.
↑ Warri Wolves FC – 2014 (англ.). West African Football. 05.05.2014. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 05.09.2014.
↑ NPFL: El Kanemi taste bitter defeat in Warri (англ.). futaa.com. 14.04.2013. Архів оригіналу за 06.10.2014. Процитовано 05.09.2014.
↑ Профіль гравця (англ.). Офіційний сайт ФІФА. Архів оригіналу за 11.01.2013. Процитовано 11.02.2012.