Деон Томас
Прізвисько	Neon Deon[1]
Народився	24 лютого 1971(1971-02-24) (53 роки) або 24 січня 1971(1971-01-24) (54 роки)  Чикаго
Країна	США  Ізраїль
Діяльність	баскетболіст, баскетбольний тренер
Alma mater	Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн[2] і Simeon Career Academyd
Знання мов	англійська
Роки активності	1994 — 2008
Зріст	204 см

Деон Ла велле Томас (нар. 24 лютого 1971(19710224)) — американсько-ізраїльський баскетболіст^[3]. Як гравець середньої школи, він привів свою команду до титулу Чиказької ліги публічних шкіл та за підсумками сезону його назвали Містером Баскетболу Іллінойсу. Баскетбольну кар'єру в Університеті Іллінойсу завершив як найкращий бомбардир за всю історію «Файтинг Ілайнай». Вибраний «Даллас Маверікс» на драфті НБА 1994 року, він вирішив грати в професійний баскетбол в Європі та Ізраїлі.

Томас був зірковим баскетболістом у чиказькій середній професійній школі ім. Ніла Ф. Симеона, яку закінчив у 1989 році. У 1988 році він привів «Волворинс» до титулу Чиказької ліги публічних шкіл. Згодом його назвали Містером Баскетбол штату Іллінойс і грав у Всеамериканській грі Мак-Дональда, у якій також брав участь Шакіл О'Ніл, майбутня зірка НБА^[4].

Томас грав у баскетбол в Університеті Іллінойсу. Томас завершив свою кар'єру як найкращий бомбардир за всю історію «Файтинг Ілайнай», набравши за кар'єру 2129 очок з середнім показником за гру 18,0 очок. Томас — єдиний баскетболіст серед чоловіків в історії університету, який набрав щонайменше 2000 очок за кар'єру. У 2004 році Томаса обрали до збірної команди університету.

Томаса обрали в «Даллас Маверікс» на драфті НБА 1994 року. Томас відвідував мінітабір, але ніколи не грав у НБА, надавши перевагу професійному баскетболу у Європі й Ізраїлі. Томас грав два роки в Ізраїлі за «Маккабі» (Тель-Авів), вигравши чемпіонат Ізраїлю, Кубок Ізраїлю та двічі чемпіонат Євроліги. Томас не грав у «Фіналі чотирьох» 2005 року через травму ноги. Ця травма змусила його залишити «Маккабі». Потім він приєднався до грецької команди «Гімнастікос С. Ларіссас», болгарської команди «ЦСКА» (Софія), а потім повернувся до Ізраїлю, де грав за «Гіват Шмуель». Потім він грав за «Маккабі Хайфа», також в Ізраїлі^[5].

Він є одним із найуспішніших американських професіоналів усіх часів у європейських лігах. Томас кілька разів проминув добру нагоду грати в НБА. 13 листопада 2006 року в інтерв'ю болгарській газеті «Тема спорт» і болгарському телебаченню «Channel 3» Деон Томас заперечував будь-які правопорушення і поклявся, що нічого не отримував від Університету Іллінойсу, як стверджував Брюс Перл. За його словами, рішення грати за Іллінойс прийняла його бабуся.

У 2009 році Томас став головним тренером чоловічої баскетбольної команди в коледжі Льюїса та Кларка у Годфрі, штат Іллінойс. У квітні 2014 року Томаса призначили помічником тренера в Іллінойському університеті у Чикаго. У 2016 році його найняла Fighting Illini Sports Network як коментатора баскетбольних матчів спільно з Дугом Альтенбергером.

Томас отримав громадянство Ізраїлю та одружений з ізраїльтянкою^[6][7].

• 1988 — Асоціація середніх шкіл Іллінойсу (АСШІ) 1 місце на чемпіонаті штату
• 1988 — АСШІ змагання штату Загальнотурнірна команда^[8]
• 1989 — АСШІ 1 місце на чемпіонаті штату
• 1989 — журнал «Парейд» 1 всеамериканська команда^[9]
• 1989 — Всеамериканська гра Мак-Дональда^[10][11]
• 1989 — Містер Баскетбол Іллінойсу
• 2015 — Зали слави Асоціації баскетбольних тренерів штату Іллінойс як гравець^[12]

• 1991 — 3-я команда Big Ten
• 1992 — помічник капітана команди «Іллайнай»^[13]
• 1992 — найцінніший гравець «Іллайнай»
• 1992 — 2-а команда Big Ten
• 1993 — помічник капітана команди «Іллайнай».
• 1993 — найцінніший гравець «Іллайнай»
• 1993 — 2-а команда Big Ten
• 1994 — помічник капітана «Іллайнай».
• 1994 — найцінніший гравець «Іллайнай»
• 1994 — 2-а команда Big Ten
• 1994 — Почесна згадка Всеамериканського баскетболу
• 2004 — обраний до чоловічої баскетбольної команди «Іллайнай» століття.
• 2008 — вшанований як один із тридцяти трьох почесних футболок, які висять у State Farm Center, як повага до найтитулованішого баскетболіста в історії Університету Іллінойсу.
• 2019 — Зал спортивної слави Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн^[14]

• Лідер за весь час в історії університету Іллінойсу^[15]