ДОТ побудовано у 1930 році на західній ділянці оборони міста Київ, безпосередньо на передньому краї укріпрайону на західній околиці села Горенка. Ця фортифікаційна споруда мала 1 поверх, 3 амбразури для станкових кулеметів (основне озброєння). Її клас стійкості «М1». Тобто споруда могла витримати 1 влучення 203-мм гаубиці. ДОТ мав слабкий вогневий зв'язок з сусідніми ДОТ, бо вважалося, що річка Ірпінь з заболоченими берегами надає достатній захист даній ділянці оборони[1].
Організаційно він входив до складу 1-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав район сіл Горенка — Мостище. Влітку-восени 1941 року гарнізон ДОТ складався з бійців 193-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24-25 серпня 1941 року споруда знаходилася у тилу радянських військ, фронт пролягав західніше. Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 484 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї арміїПівденно-Західного фронту розпочинають за наказом відхід з КиУР та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 484. Удень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 1-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків[2].
↑А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
↑А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
.JPG)
