ДОТ було побудовано у 1930 році на західній ділянці оборони м. Києва на південний схід від гужового мосту через річку Ірпінь. Оборонна точка має 1 поверх та 3 кулеметних амбразури, належить до оборонних споруд типу «М2». Тобто споруда могла витримати 1 влучення 152-мм гаубиці. ДОТ побудували у глибині оборони для вогневого контролю шляху Київ — Коростень (Гостомельське шосе). Ліс та рельєф місцевості на даній ділянці не давав цій фортифікаційній споруді вести вогонь на всю дистанцію ефективної стрільби[1].
Організаційно він входив до складу 1-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав район сіл Горенка — Мостище. З початком війни проти Німеччинигарнізон самої оборонної точки складався з бійців 161-го окремого кулеметногобатальйонуКиУР. До 24—25 серпня 1941 року ДОТ знаходився у тилу радянських військ, бо фронт пролягав західніше.
Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї арміїПівденно-Західного фронту розпочинають за наказом відхід з КиУР та міста Київ. Гарнізони ДОТКиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 479. Удень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 1-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків. Споруда знищена, обставини підриву невідомі. Скоріш за все, її знищили німецькі сапери під час зачистки КиУР, вже після 19 вересня 1941 року[2].
↑А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
↑А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1