Горацій Лемб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лемб.
Горацій Лемб
Народився27 листопада 1849(1849-11-27) або 29 листопада 1849(1849-11-29)[1]
Стокпорт, Великий Манчестер, Велика Британія
Помер4 грудня 1934(1934-12-04)[1][2][…] (85 років)
Кембридж, Англія, Велика Британія[4]
ПохованняAscension Parish Burial Groundd[5]
Країна Велика Британія
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету
Alma materТриніті-коледж (Кембридж)
Stockport Grammar Schoold
Кембриджський університет[6]
Галузьматематика, прикладна математика[7], фізика[7], гідродинаміка[7] і КЕД[7]
ЗакладМанчестерський університет Вікторіїd
Кембриджський університет
Університет Аделаїди
Манчестерський університет Вікторіїd
Посадапрезидент[d]
Вчене званняBeyer Chair of Applied Mathematicsd
Науковий керівникДжордж Габрієль Стокс[8] і Джеймс Клерк Максвелл[9]
ВчителіДжордж Габрієль Стокс
Відомі учніLorna Swaind[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія дей-Лінчей
University of Adelaide Councild
Манчестерське літературно-філософське товариствоd
У шлюбі зElizabeth Mary Footd[10]
ДітиHenry Lambd[11][10]
Г'юберт Лемб[11]
Ernest Horace Lambd
Dorothy Lambd
Нагороди
Автограф
CMNS: Горацій Лемб у Вікісховищі

Гора́цій Лемб (англ. Horace Lamb; 27 листопада 1849, Стокпорт, Чешир, тепер — у графстві Великий Манчестер, Сполучене Королівство — 4 грудня 1934, Кембридж, Велика Британія)[12] — англійський математик і гідродинамік, автор низки важливих праць з гідроаеромеханіки, зокрема, монографій «Гідродинаміка» («Hydrodynamics», 1895) та «Динамічна теорія звуку» («Dynamical Theory of Sound», 1910)[13]. Термін «завихреність» був запроваджений Лембом у 1916[14].

Відомий як учений, що дав математичний опис хвиль, які поширюються у тонкому шарі твердого тіла. Ці хвилі тепер називають «хвилями Лемба».

Біографія

Молоді роки та освіта

Горацій Лемб народився 21 листопада 1849 року в Стокпорті у сім'ї Джона Лемба та його дружини Елізабет (уроджена Рангелей)[12]. Батько працював майстром на бавовняно-прядильному виробництві та був винахідником автором удосконалень конструкції прядильних машин і помер, коли Горацій був ще дитиною. Його матір знову вийшла заміж, після чого Горацій проживав у домі суворої тітки його матері пані Голланд.

Він навчався у гімназії Стокпорта[en], де познайомився з мудрим і люб'язним директором Чарлзом Гамільтоном, та випускником класичної гімназії Фредеріком Сланей Пулом, з яким подружився в останній рік навчання. Саме завдяки цим двом наставникам Лемб відчув смак до математики і, певною мірою, до класичної літератури[15].

У 1867 році він отримав класичну стипендію на навчання у Квінз-коледжі (Кембридж). Але після того, як Лемб вирішив продовжити будувати кар'єру в інженерній справі, він відмовився від пропозиції, і замість цього працював протягом року у Коледжі Овенса з метою подальшого поглиблення своєї математичної підготовки[15].

У той час кафедру класичної математики у Коледжі Овенса очолювавТомас Баркер[en], видатний шотландський математик, який закінчив Кембридж у 1862 за результатом трайпосу з математики[en] з титулом «Senior Wrangler». Як талановитий лектор, Лемб під керівництвом Баркера досяг успіху і був удостоєний стипендії у Триніті-коледжі Кембриджу[15].

Університет Кембриджу (1872—1875)

Успішно закінчив Кембриджський університет у 1872 році з титулом «Second Wrangler» та був лауреатом премії Сміта[en]. Серед його викладачів того часу були Джордж Габрієль Стокс і Джеймс Клерк Максвелл. Незабаром він був обраний одночасно членом і викладачем коледжу.

До 1874 року Ламб займався у коледжі розробкою інноваційного та оригінального циклу лекцій з гідродинаміки для студентів третього курсу. Англійський фізик-експериментатор Річард Глейзбрук, тоді студент останнього року навчання, писав про те, що лекції Лемба були «одкровенням», і високо оцінив його чітке уявлення про властивості рідин при обертальному русі[15].

Університет Аделаїди (1875—1885)

З 1875 до 1885 року завідував кафедрою математики і фізики в Університеті Аделаїди (Австралія). Він був першим завідувачем, і під його керівництвом кафедра стала широко відомою. Наступним її керівником став Вільям Брегг.

У 1885 році Лемб повернувся до Великої Британії, де до 1920 року керував кафедрою в університеті Манчестера.

Наукові здобутки та відзнаки

Його наукові дослідження стосуються математичної теорії руху рідини, теорії пружності, а також теорії звуку. Займався теорією гравітації, вивчав поширення хвиль на поверхні пружного середовища. Розвивав теорію припливів, теорію хвильового руху, теорію руху перфорованих твердих тіл в ідеальній рідині, теорію коливань. Дослідив коливання розтягу циліндричних і сферичних оболонок. Вивчив граничні умови по краях прямокутних пластинок. У галузі двовимірних задач теорії пружності розглядав роботу нескінченної прямокутної смуги, навантаженої через рівні інтервали однаковими зосередженими силами поперемінного напряму[16]

Член Лондонського королівського товариства (1884), яке у 1902 році нагородило науковця Королівською медаллю[17]. Його найвищою науковою нагородою була медаль Коплі (1924). Він обіймав посаду президента Лондонського математичного товариства з 1902 до 1904, був президентом Манчестерського літературно-філософського товариства і президентом[18] Британської асоціації у 1925. У 1931 році він отримав лицарство.

Сер Горацій Лемб помер 4 грудня 1934 року в Кембриджі.

Вшанування пам'яті

У 1970 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Горація Лемба кратеру на зворотному боці Місяця.

На його честь названо приміщення в Алан Тьюрінг Білдінг[en] (Університет Манчестера), а в 2013 році його іменем було названо кафедру. Одна з будівель в Університеті Аделаїди також носить його ім'я.

Бібліографія

  • Lamb, Horace (1895), Hydrodynamics, Cambridge University Press[19][20][21]
  • Lamb, Horace (1910), The Dynamical theory of sound, London Edward Arnold[22]
  • Lamb, Horace (1879), A treatise on the mathematical theory of the motion of fluids, Cambridge University Press
  • Lamb, Horace (1920), Higher mechanics, Cambridge University Press
  • Lamb, Horace (1914), Dynamics, Cambridge University Press
  • Lamb, Horace (1919), An elementary course of infinitesimal calculus, Cambridge University Press
  • Lamb, Horace (1912), Statics, including hydrostatics and the elements of the theory of elasticity, Cambridge University Press[23]
  • Lamb, Horace (1919), The Evolution Of Mathematical Physics

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116652152 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Find a Grave — 1996.
  6. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  10. ↑ а б Kindred Britain
  11. ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  12. ↑ а б R. B. Potts Lamb, Sir Horace (1849—1934) [Архівовано 10 вересня 2006 у Wayback Machine.] / Australian Dictionary of Biography, Volume 5, MUP, 1974, pp 54–55. Retrieved 5 Sep 2009
  13. ↑ Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Горацій Лемб в архіві MacTutor (англ.)
  14. ↑ Truesdell, C. (1954). The kinematics of vorticity (Vol. 954). Bloomington: Indiana University Press.
  15. ↑ а б в г Brian Launder. (2012). 'Horace Lamb and the circumstances of his appointment at Owens College' [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.], Notes Rec. R. Soc. 67: 139—158
  16. ↑ Боголюбов А. Н. Математики. Механики. Биографический справочник. — К.: Наукова думка, 1983. — 639 с. — C. 281.
  17. ↑ Royal Medal [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.).
  18. ↑ Presidential Address to the British Association Meeting, held in Southampton in 1925
  19. ↑ Review of Hydrodynamics by Horace Lamb. The Athenaeum (No. 3560): 90. 18 січня 1896.
  20. ↑ Brown, Ernest W. (1897). Review of Hydrodynamics by Horace Lamb. Bull. Amer. Math. Soc. 4: 73—80. doi:10.1090/S0002-9904-1897-00465-7.
  21. ↑ Carmichael, R. D. (1925). Review of Hydrodynamics, Fifth edition by Horace Lamb. Bull. Amer. Math. Soc. 31: 460—461. doi:10.1090/S0002-9904-1925-04096-3.
  22. ↑ Wilson, Edwin Bidwell (1913). Review of The Dynamical Theory of Sound by Horace Lamb. Bull. Amer. Math. Soc. 19: 260—264. doi:10.1090/S0002-9904-1913-02352-8.
  23. ↑ Wilson, E. B. (1921). Review of Statics, including Hydrostatics and the Elements of the Theory of Elasticity by Horace Lamb. Bull. Amer. Math. Soc. 27: 475—477. doi:10.1090/S0002-9904-1921-03478-1.

Посилання