Не маючи достатньої ігрової практики, з початку 2005 року і до літа 2006 виступав на правах оренди за «Закарпаття» (Ужгород), після чого повернувся до «Таврії».
У листопаді 2008 року в чвертьфінальному поєдинку Кубка України проти «Металіста» отримав перелом ключиці і до кінця року вибув з ладу. 2010 року разом з командою виграв Кубок України, відігравши усі 120 хвилин фінального матчу проти донецького «Металурга» (3:2).
Після того як влітку 2010 року головним тренером сімферопольців став Валерій Петров, Голайдо разом з Олександром Ковпаком та Іллею Галюзою були переведені в дубль, попри те що вони довгий час були лідерами команди[1]. Перед останнім осіннім матчем «Таврії» в чемпіонату України проти «Ворскли», Голайдо був повернутий в першу команду[2].
На початку грудня 2010 року підписав трирічний контракт з донецьким«Металургом», у складі якого вже з наступного сезону також став одним з лідерів команди.
З приходом на місце головного тренера «Металурга» влітку 2013 року Сергія Ташуєва, втратив місце в основному складі і закінченню контракту, в грудні 2013 року, за обопільної згоди з клубом отримав статус «вільного агента»[3].
На початку 2014 року підписав однорічний контракт з дебютантом білоруської вищої ліги «Слуцьком»[4], проте зігравши лише 10 матчів в чемпіонаті, в червні 2014 року за обопільною згодою розірвав контракт з клубом[5] і повернувся в «Металург»[6], який, після відставки Ташуєва, знову очолив Володимир Пятенко, під керівництвом якого Голайдо грав у «Металурзі» у 2011—2012 роках.
Має 2 паспорти — український та російський. Не сприймає енергетичної та продовольчої блокади Криму, вважає, що після анексії життя в Криму стало кращим. Має тут бізнес.[7]
Під час російських президентських виборів 2018 року увійшов до складу руху Putin Team, який виступав на підтримку Володимира Путіна.[8]
Виступи у збірній
В молодіжній збірній України провів 6 матчів (2003—2004).
2006 року погодився допомогти збірній кримських татар на турнірі невизнаних країн ELP Cup.
