Семен Петрович Гнилоквас
Народився	9 травня 1903(1903-05-09)[1]  Ярове[1]
Помер	22 квітня 1990(1990-04-22)[1]  (86 років) Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Поховання	Київ
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Місце проживання	Київ
Діяльність	бандурист
Alma mater	Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка

Семен Петрович Гнилоквас (9 травня 1903, с. Ярове, нині Черкаський район, Черкаська область — 22 квітня 1990, Київ) — український співак-бандурист.

Навчався у Черкаській вчительскій семінарії. 1926 року вступив до Державного музично-драматичного інституту ім. М. В. Лисенка у Києві. Учасник Київської капели бандуристів від 1935 року. Працював у Держестраді як соліст-бандурист. Перший раз заарештований під час німецької окупації, а вдруге — 1948 року. Засудженоий до 10 років ув'язнення у Мордовських таборах. Повернувся бандурист до рідного Києва наприкінці 1956 року.

Виступав з бандуристами Й. Кашубою, Ф. Дорожком, М. Бобирем та іншими. У репертуарі переважали українські народні пісні («Про Нечая», «Про Морозенка», «Про Супруна», «Про Байду» та ін.), пісні про Т. Шевченка та на його слова.

• Гнилоквас Семен Петрович [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] / ЕСУ
• Жеплинський Б. Коротка історія кобзарства в Україні / Б. Жеплинський. — Львів : Край, 2000. — 195 с. — ISBN 966-547-126-0.

• Гнилоквас Семен Петрович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 478.

• Кобзарі Черкаського краю [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про бандуриста чи бандуристку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.