Глазуно́в Васи́ль Опана́сович (*20 грудня 1895 (1 січня 1896 )(18960101 ) с. Варварівка, Саратовська губернія — † 26 червня 1967 , Москва ) — перший Командувач ПДВ СРСР (вересень 1941 — червень 1943 ), двічі Герой Радянського Союзу (19.3.1944, 6.4.1945), генерал-лейтенант (1944).
Біографія
Народився 20 грудня 1895 (1 січня 1896) у селищі Варварівка , Сердобського повіту Саратовської губернії (нині Колишлейський район , Пензенської області ). 1915 закликаний на військову службу в Російську армію . Учасник Першої світової війни , молодший унтер-офіцер .
Служба в Червоній армії
У Червоній армії з 1918 . Учасник громадянської війни ; командував взводом , ротою , батальйоном , в міжвоєнний період — частинами і з'єднаннями сухопутних військ.
У 1929 закінчив курси «Вистріл». У 1941 закінчив курси удосконалення командного складу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе . Командував дивізією на Далекому Сході .
Німецько-радянська війна
З початком німецько-радянської війни був командиром 3-го повітрянодесантного корпусу (червень — серпень 1941) (Південний фронт ), який брав участь в обороні Києва , зупинивши наступ частин Вермахту і забезпечивши можливість для евакуації населення міста.
З вересня 1941 по серпень 1943 — командувач повітрянодесантних військ . Пізніше — заступник командира, а з листопада 1943 — командир 4-го гвардійського стрілецького корпусу (3-й Український фронт ), який відзначився під час форсування Дніпра в Нікопольско-Криворізькій наступальної операції та звільненні Одеси .
За вміле керівництво бойовими діями корпусу та проявлене мужність та героїзм 19 березня 1944 отримав звання Героя Радянського Союзу.
У червні 1944 корпус переведений на головний напрямок — до складу 1-го Білоруського фронту . Корпус успішно форсував Західний Буг і Віслу, брав участь у Вісло-Одерській операції та штурмі Берліна .
6 квітня 1945 року генерал-лейтенантові Глазунову В. А. вдруге присвоєно звання Героя Радянського Союзу за вміле керівництво військовими з'єднаннями і проявлені при цьому особисту мужність і героїзм .
Після закінчення війни командував корпусом, з 1946 — генерал-інспектор повітряно-десантних військ.
З 1950 помічник командувача військами Східно-Сибірського військового округу . В 1950 закінчив Вищі академічні курси при Академії Генштабу .
З 1954 — у запасі.
Жив в Москві. Помер 27 червня 1967. Похований в Москві , на Новодівочому цвинтарі .
Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня, Кутузова 2-го ступеня, Червоної Зірки і медалями, а також іноземними нагородами.
Його бронзовий бюст встановлений у селищі Колишлей Пензенської області .
Джерела