PROFILPELAJAR.COM

Герман Олександр Вікторович
Герман Олександр Вікторович
Народження	24 квітня 1915; Петроград, Російська імперія
Смерть	6 вересня 1943 (28 років); Островський район, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Валдай
Країна	СРСР
Звання	майор
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герман .

Олександр Вікторович Герман (рос. Алекса́ндр Ви́кторович Ге́рман; 24 травня 1915, Петроград — 6 вересня 1943, село Житниця, Ленінградська область) — командир 3-ї Ленінградської партизанської бригади. Герой Радянського Союзу (1944)

Біографія

Народився 24 травня 1915 року в Петрограді в сім'ї службовця. За деякими даними — німець^[1]. Закінчивши семирічку, Герман працював слюсарем і навчався в автобудівному технікумі.

У листопаді 1933 року вступив до лав Червоної армії. У 1937 році закінчив Орлівське бронетанкове училище та служив у механізованій бригаді. Початок Німецько- радянської війни застало його слухачем 2-го курсу Військової академії імені М. В. Фрунзе.

Із липня 1941 року служив у розвідувальному відділі штабу Північно-Західного фронту, а потім направлений в тил до супротивника заступником командира 2-ї Ленінградської особливої партизанської бригади розвідки.^[2]

Із травня 1942 року майор Олександр Герман — командир 3-ї Ленінградської партизанської бригади. Під його командуванням бригада знищила кілька тисяч ворожих солдатів і офіцерів, пустила під укіс понад 300 залізничних ешелонів, підірвала сотні автомашин і врятувала від викрадення в рабство 35 тисяч радянських громадян.

Бригадою під командуванням Германа з червня 1942 року по вересень 1943 року знищено 9652 гітлерівця, скоєно 44 аварії залізничних ешелонів з живою силою і технікою ворога, підірвано 31 залізничний міст, розгромлено 17 гарнізонів противника, до 70 волосних управлінь.

Майор Герман загинув 6 вересня 1943 року, виходячи з ворожого оточення біля села Житниці Новоржевського району Псковської області. Похований на площі міста Валдай Новгородської області.

Указом Президії Верховної ради СРСР від 2 квітня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність та героїзм майору Герману Олександру Вікторовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороди

Медаль «Золота Зірка» .
Орден Леніна .
Орден Червоного Прапора .
Орден Великої Вітчизняної війни 1-го ступеня.

Пам'ять

Наказом начальника Ленінградського штабу партизанського руху від 7 вересня 1943 року 3-й Ленінградській партизанській бригаді було присвоєно ім'я її геройськи загиблого командира.

У селі Житниці^[3], де загинув Герман, споруджено обеліск^[4]^[5] . Іменем Героя названі вулиці та встановлені меморіальні дошки в містах Санкт-Петербург, Валдай, Великий Новгород, Новоржев, Остров, Псков та Порхов . У школі номер 18 міста Псков на другому поверсі встановлено пам'ятник Олександру Вікторовичу Герману.

Примітки

↑ История немцев России [Архівовано 2017-10-24 у Wayback Machine.].
↑ Чешуин С. А. Действия партизанских соединений в тылу немецких войск, нацеленных на Ленинград. // Военно-исторический журнал. — 2016. — № 2. — С.13—14.
↑ Урочище Житница [Архівовано 2011-08-26 у Wayback Machine.] // wikimapia.org
↑ Новоржевский административный район. // Кадастр. Достопримечательные природные и историко-культурные объекты Псковской области. — Псков. 1997. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 12 червня 2022.
↑ Памятник А. В. Герману в д. Житница. Фото 1975—1980 гг. [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] — pastvu.com

Література

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
Воскресенский М. Л. Герман ведет бригаду: Воспоминания партизана. — Л.: Лениздат, 1965. — 215 с.