Геофізична зброя — гіпотетична зброя, об'єктом впливу якої є навколишнє природне (геофізична) середовище — гідросфера, літосфера, приземні шари атмосфери, озоносфера, магнітосфера, іоносфера, навколоземний космічний простір.^[1][2]

Ідея геофізичної зброї полягає в тому, щоб створити механізм штучного викликання і націлювання на певні райони руйнівних природних катаклізмів. Серед таких природних катаклізмів називають^[1]:

• землетруси, тектонічні зрушення і розломи, виверження вулканів і викликані ними вторинні катастрофи (наприклад, цунамі). Геофізичну зброю, орієнтовану на використання як вражального фактора цих катаклізмів, зазвичай називають «тектонічною зброєю»^[1];
• атмосферні катастрофи (торнадо, тайфуни, смерчі, зливи), а також загальний стан клімату на певній території (посухи, заморозки, ерозія). Зброю, яка могла б викликати їх, називають «кліматичною зброєю»;
• руйнування озонового шару над окремими територіями (створення «озонових дір»), з метою «випалювання» й опромінення природною радіацією Сонця (озонна зброя);
• вплив на водні ресурси (повені, цунамі, шторми, селі, снігові лавини);
• вплив на екологію (екологічна (біосферна) зброя).

Вважається, що можливість таємного застосування геофізичної зброї невелика, оскільки багато країн, зокрема США, Росія, Німеччина, Франція, Велика Британія і Японія мають різноманітні системи моніторингу навколишнього середовища.^[2]

Нині не існує офіційних підтверджень існування геофізичної зброї або її розробки в тих чи інших державах. Разом з тим, відомо, що діючи на процеси в нижніх шарах атмосфери, можливо спровокувати проливні дощі, град, тумани^[1]. Утворюючи затори на річках і каналах, викликають повені, затоплення, порушення судноплавства, руйнування гідроспоруд^[1]. Вивчається можливість зміни температури повітря шляхом розпилення речовин, які поглинають енергію сонця, зменшуючи кількість опадів^[1]. Для дії на природні процеси можуть використовуватись хімічні речовини: йодисте срібло, карбамід, тверда вуглекислота, вугільний порох, сполуки брому, фтору^[1]. Можливе використання потужних генераторів електромагнітних випромінювань, теплових генераторів й інших технічних засобів^[3].

• Ковтуненко О. П., Богучарський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). — Полтава: ПВІЗ. — 2006. — С. 140—157 [2] [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.].
• Frank Barnaby. Environmental Warfare // Bulletin of the Atomic Scientists. — 1976. — Vol. 32, iss. 5 (1 May). — P. 36–43. — ISSN 1938-3282 0096-3402, 1938-3282. — DOI:10.1080/00963402.1976.11455610.
• I. J. Won, Vincent Murphy, Peter Hubbard, Alex Oren, Kim Davis. Geophysics and weapons inspection: To dig or not to dig? That is (at least) one question // The Leading Edge. — 2004. — Vol. 23, iss. 7 (1 July). — P. 658–662. — ISSN 1938-3789 1070-485X, 1938-3789. — DOI:10.1190/1.1776737.
• Перцев С.Ф., Руденко В.В. Основные направления разработки геофизического оружия за рубежом и анализ перспектив его применения // Военная мысль. — 2013. — Т. 4 (20 січня). — С. 64—69.
• Адушкин В.В., Козлов С.И. К вопросу о геофизическом оружии // Геоэкология. Инженерная геология, гидрогеология, геокриология. — 2011. — № 2 (20 січня). — С. 99-109..
• Соколов А.В., Бурмакин А.Л. Геофизическое (климатическое) оружие - война уже началась? // Научно-аналитический журнал Обозреватель - Observer. — 2010. — № 10 (249) (20 січня). — С. 86-95.

• Геофізична зброя (рос.)