У молодості вступив до Тевтонського ордену та приїхав у Пруссію. Швидко отримав посаду фогтаТчева, з 1433 року - комтур Бальги, з 1440 року - фогт Натангії. З 1441 року - Великий госпітальєр Тевтонського ордену та комтур Ельблонга.
У 1454 році, коли розпочалась Тринадцятирічна війна, Генріх фон Плауен очолював війська ордену у пониззях Вісли, розбив польські війська в битві під Хойніце, після чого фактично командував армією та керував державою. Після укладення Торуньського миру був призначений комтуром Моронгу.
Згідно з умовами Торуньського миру Тевтонський орден став ленником Польської Корони. Після смерті у 1467 році Людвіга фон Ерліхсхаузена великий госпітальєр Генріх фон Плауен став намісником ордену, проте намагався відтягнути своє обрання на посаду великого магістра, щоб не приносити присяги польському королю Казимиру IV.
Спочатку він обрав своєю резиденцією Моронг, проте змушений був перенести її у Кенігсберг.
Під тиском короля у 1469 році генеральний капітул все ж обрав Генріха фон Плауена великим магістром і 29 листопада 1469 року він приніс васальну присягу Казимиру IV. Незабаром після свого повернення з Польщі тяжко захворів та був паралізований. Помер 2 січня 1470 року від інсульту.
Генрых Ройз фон Плаўэн / Вялікає Княства Літоўскае. Энцыклапедыя ў двух тамах/Мінск, «Беларуская энцыклапедыя імя Петра Броўкі», 2007. ISBN 978-985-11-0393-1
