Генеральна округа Ростов

Генеральна округа Ростов
Generalbezirk Rostow
генеральна округа
←
планувалася – не існувала →
Прапор Герб
Прапор Третього Рейху Герб Третього Рейху
Столиця Ростов-на-Дону
Мова(и) німецька, російська
Форма правління цивільна адміністрація
Генеральний комісар
 - 6.11.1941 – 1944[1] Генріх Карл Зікмаєр
(нім. Heinrich Karl Siekmeier)
Начальник оперативного командування №6
 -  оберштурмбанфюрер СС Ернст Біберштайн (нім. Ernst Biberstein)[2]
Начальник СС і поліції Станіслав-Ростов
 - 04.08.1941 — 27.05.1942 оберфюрер СС д-р Ріхард Вендлер
Начальник СС і поліції Станіслав-Ростов
 - 27.05.1942 — 01.10.1942 бригадефюрер СС Геррет Корземанн
Начальник СС і поліції Станіслав-Ростов
 - 01.10.1942 — 01.05.1943 бригадефюрер СС Пауль Генніке[3]
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна

Генера́льна окру́га Росто́в (нім. Generalbezirk Rostow) — адміністративно-територіальна одиниця Третього райху, яку планувалося утворити у складі Райхскомісаріату Україна на території тогочасної Ростовської області Російської РФСР під час Німецько-радянської війни. Спочатку задумувалася як складова частина Райхскомісаріату Дон-Волга.

На посаду генерального комісара у Ростові Розенберг запропонував Гітлеру призначити заступника гауляйтера Генріха Карла Зікмаєра.[4]

Адміністративно-територіальний поділ

У разі створення генеральна округа Ростов поділялася б на такі 15 ґебітів (округ)[5]:

  • Ростовський міський ґебіт (нім. Kreisgebiet Rostow-Stadt)
  • Таганрозький міський ґебіт (Kreisgebiet Taganrog-Stadt)
  • Шахтинський міський ґебіт (Kreisgebiet Schachty-Stadt)
  • Новочеркаський міський ґебіт (Kreisgebiet Nowotscherkask-Stadt)
  • Таганрозький ґебіт (Kreisgebiet Taganrog)
  • Ростовський ґебіт (Kreisgebiet Rostow)
  • Шахтинський ґебіт (Kreisgebiet Schachty)
  • Батайський ґебіт (Kreisgebiet Batajsk)
  • Красносулінський ґебіт (Kreisgebiet Krassnyj-Ssulin) — осідок: м. Красний Сулін
  • Тацинський ґебіт (Kreisgebiet Tazinskaja) — осідок: станиця Тацинська
  • Морозовський ґебіт (Kreisgebiet Morosowskij)
  • Каменський ґебіт (Kreisgebiet Kamensk) — осідок: м. Каменськ-Шахтинський
  • Мілеровський ґебіт (Kreisgebiet Millerowo)
  • Криворізький ґебіт (Kreisgebiet Kriworoshje) — осідок: слобода Криворіжжя
  • Казанський ґебіт (Kreisgebiet Kasanskaja) — осідок: станиця Казанська

Примітки

  1. ↑ Joachim Lilla (Bearb.): Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933 - 1945. Ein biographisches Handbuch. Düsseldorf: Droste 2004, 996 S., ISBN 3-7700-5254-4
  2. ↑ de.academic.ru [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. ↑ Історія Осі [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ Косик В. Україна у Другій світовій війні. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 10 червня 2022.
  5. ↑ Reichskommissariat Ukraine [Архівовано 21 червня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)