PROFILPELAJAR.COM

Гельмут Мальке
Гельмут Мальке
	Бригадний генерал Мальке (в центрі) на прийомі ВМС на борту есмінця «Баварія» (21 червня 1966).
Народився	27 серпня 1913 ; Берлін, Німецька імперія
Помер	26 грудня 1998 (85 років) ; Кіль, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	солдат
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Generalleutnantd
Нагороди
Золотий німецький хрест
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач	Почесний Кубок Люфтваффе
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Гельмут Адальберт Мальке (нім. Helmut Adalbert Mahlke; 27 серпня 1913, Берлін — 26 грудня 1998, Кіль) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, оберстлейтенант Генштабу люфтваффе вермахту, генерал-лейтенант люфтваффе бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

28 серпня 1932 року вступив у ВМФ. З грудня 1932 по грудень 1933 року здійснив далекий похід на крейсері «Кельн». Пройшов льотну підготовку в Німецькій школі повітряних сполучень у Варнемюнде. 30 квітня 1935 року переведений в люфтваффе. З 10 жовтня 1935 року служив у Генштабі люфтваффе, а 12 березня 1938 року переведений в 1-у ескадрилью морської авіації 196-ї ескадри, яка базувалася на борту важких крейсерів «Адмірал Шеер», «Дойчланд» і «Адмір».

З 10 вересня 1939 року — командир новоствореної 2-ї ескадрильї пікіруючих бомбардувальників 186-ї транспортної групи. Учасник Польської і Французької кампаній. З 2 липня 1940 року — командир 1-ї групи 186-ї транспортної групи, на базі якої 19 липня була сформована 3-я група 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. В липні-серпні 1940 року брав участь в битві за Британію. В лютому 1941 року група була перекинута в Трапані і брала участь в операціях проти Мальти, а також здійснювала нальоти на позиції британських військ біля Тобрука. З квітня 1941 року частина літаків групи базувалася в Лівії. 18 квітня група літаків на чолі з Мальке атакувала і потопила озброєний транспорт (водотоннажністю близько 8000 тонн). 23 травня група була переведена в Грецію і взяла участь у боях над Критом. Учасник Німецько-радянської війни, протягом перших трьох тижнів був тричі збитий за лінією фронту: двічі повертався назад, а втретє (8 липня 1941) був тяжко поранений і вивезений пошуковою групою. 6-19 вересня 1941 року знову командував своєю групою. 1 червня 1942 року переведений в Командування ВПС «Схід», на базі якого в травні 1943 року був сформований 6-й повітряний флот. В травні 1945 року взятий в полон союзниками військами. 9 вересня 1947 року звільнений.

16 листопада 1955 року вступив у ВПС ФРН. З 11 січня 1963 по 28 листопада 1966 року — командувач морською авіацією, в 1968/70 роках — Північною групою ВПС. 30 вересня 1970 року вийшов у відставку.

Сім'я

Був одружений, мав трьох дітей.

Звання

Лейтенант (1 жовтня 1935)
Оберлейтенант (1 квітня 1937)
Гауптман (21 березня 1940)
Майор (1 червня 1942)
Оберстлейтенант Генштабу (1 травня 1944)
Оберст (14 вересня 1959)
Бригадний генерал (25 серпня 1960)
Генерал-майор (8 вересня 1966)
Генерал-лейтенант (17 травня 1968)

Нагороди

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 2 жовтня 1936)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач (19 грудня 1936)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (20 серпня 1939)
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (19 грудня 1939)
Залізний хрест
- 2-го класу (16 квітня 1940)
- 1-го класу (21 червня 1940)
Лицарський хрест Залізного хреста (16 липня 1941) — за 145 бойових вильотів.
Авіаційна планка бомбардувальника в золоті (8 серпня 1941)
Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (20 листопада 1941)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 червня 1942)
Німецький хрест в золоті (31 березня 1944)
Авіаційна планка штурмовика в золоті (8 жовтня 1944) — заміна планки бомбардувальника.

Бібліографія

Helmut Mahlke: Stuka Angriff: Sturzflug, Mittler Verlag 1993, ISBN 978-3-8132-0425-4.

Література

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
OBERMAIER, ERNST, Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Verlag Dieter Hoffmann, Mainz, 1976.