Гельмут Кнохен

Гельмут Кнохен
нім. Helmut Knochen
Народився14 березня 1910(1910-03-14)[1]
Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2]
Помер4 квітня 2003(2003-04-04)[1] (93 роки)
Оффенбах-на-Майні[2]
Країна Німецький Райх
 Німеччина
Діяльністьфілолог
Знання мовнімецька[3]
ЧленствоСА і СС
Військове званняШтандартенфюрер
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Цивільний знак СС
Цивільний знак СС
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців

Гельмут Кнохен (нім. Helmut Knochen; 14 березня 1910, Магдебург — 4 квітня 2003, Оффенбах-на-Майні) — співробітник СД, штандартенфюрер СС і оберст (полковник) поліції (5 травня 1942), професор літератури і доктор філології.

Біографія

Народився в сім'ї шкільного викладача. Навчався в Магдебурзі, Лейпцигу, Галле та Геттінгені, вивчав історію і мови. З 1926 року — член організації «Сталевий шолом». У 1932 році вступив в НСДАП (партійний квиток № 1 430 331) і СА. Того ж року став керівником Націонал-соціалістичного союзу студентів у Геттінгені. У 1935 році здобув докторський ступінь з філології. 1 вересня 1936 року вступив у СС (№ 280 350) і переведений в оберабшніт СД «Захід». У 1937 році став референтом у головному управлінні СД в Берліні.

З червня 1940 року — уповноважений поліції безпеки і СД в Парижі. З 6 червня 1942 року по 2 вересня 1944 року керівник СД і поліції безпеки у Франції. Вів активну боротьбу з французьким опором і проводив широкомасштабні антиєврейські акції. Один з організаторів депортації французьких євреїв до таборів смерті. Під час подій 20 липня 1944 року був заарештований змовниками, але після провалу змови звільнений. 20 серпня 1944 року викликаний до Берліна і за те, що не чинив опору змовникам, був розжалуваний у рядові і переведений в дивізію СС «Лейбштандарт Адольф Гітлер».

Після війни переховувався. 14 січня 1946 заарештований у Геттінгені. У червні 1946 року англійським військовим судом в Вупперталі засуджений до довічного ув'язнення. 10 жовтня 1946 року екстрадований до Франції. 10 жовтня 1954 року в Парижі засуджений до смерті, заміненої 10 квітня 1958 року на довічне ув'язнення. 31 грудня 1959 засуджений до 20 років, але на Різдво 1962 року помилуваний Шарлем де Голлем. Повернувся в Баден-Баден, з 1963 року жив в Оффенбасі. У 1982 році одружився вдруге.

Член організації «Тиха допомога», яка надавала підтримку нацистським злочинцям. У 1968 році йому було пред'явлено звинувачення в неправдивому свідченні в суді, де він заявив, що не знав про знищення євреїв. Кнохен намагався виправдатися, пославшись на амнезію. У процесі у справі Модеста фон Корффа в 1987 році він не зміг виступити як свідок за станом здоров'я, навіть незважаючи на те, що того дня він чотири години грав у гольф.

Нагороди[4]

Відзнаки СС

Примітки

  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #121222519 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. ↑ Knochen, Helmut - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 10 березня 2019.

Джерела

  • Ahlrich Meyer: Die deutsche Besatzung in Frankreich. Widerstandsbekämpfung und Judenverfolgung, Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt, 2000. ISBN 3-534-14966-1.
  • Ahlrich Meyer: Täter im Verhör. Die «Endlösung der Judenfrage» in Frankreich 1940—1944. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2005. ISBN 3-534-17564-6.
  • Claudia Moisel Frankreich und die deutschen Kriegsverbrecher. Politik und Praxis der Strafverfolgung nach dem Zweiten Weltkrieg(= Norbert Frei (Hrsg.)): Beiträge zur Geschichte des 20. Jahrhunderts. Band 2) Göttingen: Wallstein, 2004. ISBN 3-89244-749-7.
  • Bernhard Brunner. Der Frankreich-Komplex. Die nationalsozialistischen Verbrechen in Frankreich und die Justiz der Bundesrepublik Deutschland. — Göttingen: Wallstein, 2004. — ISBN 3-89244-693-8.
  • Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag, 2005. — ISBN 978-3-596-16048-8.