Гельмут Брюммер-Паціг
Народився	26 жовтня 1890(1890-10-26)[1] Данциг, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер	11 березня 1984(1984-03-11) (93 роки)
Країна	Німеччина
Діяльність	підводник, військовослужбовець, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов	німецька[1]
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна[1]
Військове звання	Фрегаттен-капітан[1] і солдат[1][1]
Нагороди

Гельмут Брюммер-Паціг (нім. Helmut Brümmer-Patzig; 26 жовтня 1890, Данциг — 11 березня 1984) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан крігсмаріне.

1 квітня 1910 року вступив на флот. Учасник Першої світової війни, служив на борту лінкора «Померанія». З листопада 1915 по вересень 1917 року — вахтовий офіцер на підводних човнах SM U-A і SM U-55. З 26 січня по 11 листопада 1918 року — командир SM U-86, одночасно з 1 по 31 серпня — SM U-90. Всього за час бойових дій потопив 24 кораблі загальною водотоннажністю 87 326 тонн і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 5189 тонн. 23 листопада 1919 року звільнений у відставку.

В 1921 році Паціг мав постати перед судом за звинуваченням у воєнному злочині: 27 червня 1918 року він потопив британське шпитальне судно «Замок Ллендовері». 234 з 258 осіб, які перебували на борту, загинули, включаючи 91 медика з 97. Паціга не знайшли, тому він був заочно засуджений до чотирьох років ув'язнення.

2 вересня 1937 року повернувся на флот. В лютому-червні 1940 року служив в штабі командувача підводним флотом, потім займав інші штабні посади. З 28 січня по 15 жовтня 1941 року — командир підводного човна UD-4, після чого повернувся на штабну роботу. З квітня 1943 по 9 квітня 1945 року — командир 26-ї флотилії. 3 травня 1945 року звільнений у відставку.

• Морський кадет (1 квітня 1910)
• Фенріх-цур-зее (15 квітня 1911)
• Лейтенант-цур-зее (27 вересня 1913)
• Оберлейтенант-цур-зее (22 березня 1916)
• Капітан-лейтенант запасу (21 лютого 1920)
• Капітан-лейтенант резерву до розпорядження (2 вересня 1937)
• Корветтен-капітан резерву до розпорядження (1 грудня 1939)
• Фрегаттен-капітан (1 лютого 1944)

• Залізний хрест
  • 2-го класу (11 травня 1916)
  • 1-го класу (6 березня 1917)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (11 липня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (1 вересня 1940)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (20 квітня 1943)

• Брюммер-Паціг під час Першої світової війни. [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Брюммер-Паціг під час Другої світової війни. [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б в г д е ж} Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 39. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
   d:Track:Q55434785d:Track:Q81631189d:Track:Q83157917