PROFILPELAJAR.COM

село Гаї-Розтоцькі
Файл:Герб села Гаї Розтоцькі.png	Файл:Прапор села Гаї Розтоцькі.png
Герб	Прапор
	Гаї-Розтоцькі з пташиного польотуГаї-Розтоцькі з пташиного польоту
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Залозецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040130060096436
Основні дані
Засноване	1785 до н.е
Населення	1 113
Площа	15 км²
Густота населення	69,6 осіб/км²
Поштовий індекс	47232
Телефонний код	+380 3540
Географічні дані
Географічні координати	49°49′14″ пн. ш. 25°24′35″ сх. д. / 49.82056° пн. ш. 25.40972° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Залізці, вул. Шевченка, буд. 64
Карта
	Гаї-Розтоцькі
	Гаї-Розтоцькі
Мапа
	Гаї-Розтоцькі у Вікісховищі

Гаї́-Розто́цькі — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади.^[1]

Населення — 1113 осіб (2012 р.).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1050	100%

Історія

Перша писемна згадка — 1785 рік. Землі належали в XVI ст. до Олеських маєтностей і були власністю воєводи Мартина Каменецького, а потім магнатів Вишневецьких та Потоцьких.

Розбудовуватися почало після великої пожежі 1830 року, яка майже повністю знищила розташовані поблизу Залізці. Вихідці з них, викупивши шмат землі у монастиря святого Августина, заснували поселення. Село розкинулось на берегах ярів і урочищ. Земля тут глиниста, придатна до вирощування садів. Селяни називали себе міщанами, бо походили з міста. Займалися садівництвом і бджільництвом. Зібраний урожай і мед возили до Тернополя, Львова, та навіть до Варшави і Гданська, від чого мали великий прибуток. Крім садівництва, у Гаях Розтоцьких робили вози, бочки, виправляли шкіри й ткали.

Недалеко від села є Гостра гора, вкрита мішаним лісом, — з покладами вапняку, який також є на Ушеровій горі й Шведовому камені. Ці гори є початком хребта Товтрів, що беруть початок у Підкамені. На Ушеровій горі (426 м над рівнем моря) був бастіон російських, а потім австрійських військ під час Першої світової війни. Шведів камінь також пов’язаний з військово-оборонною фортифікацією. Тут під час Північної війни (1705-1712 рр.) збудували укріплення шведські війська.

У часи Першої світової війни село було знищене, а населення виселене до Південної Австрії. Після війни культурне життя села підіймала молодь, що навчалась у Тернополі, Золочеві та Львові. У 30-х роках створено читальню "Просвіти", при якій утворились товариство "Січ" та кооператив "Згода". Був також духовий оркестр, яким керував Володимир Романевич.

Під час Другої світової війни до Червоної Армії насильно мобілізували 89 чоловіків (разом з Гаями-за-Рудою), 21 з них загинув. В селі була станиця "стрибків", яку роззброїли українські повстанці у 1944 р. У час визвольної боротьби 1940-1950 рр. населення Гаїв Розтоцьких брало в ній активну участь. Серед вояків УПА був навіть поляк Антін Яворський (розстріляний НКВД у 1945 р.). У лавах УПА боролися станичні Стефа Задвірна та Степан Левицький, зв’язкова Анастасія Левицька, кущовий провідник Антін Питляр ("Ярослав"), повстанці Олексій Левицький ("Грізний", "Олег"), Северин Хоміцький ("Музика"), Дмитро Нестор та Петро Левицький, бойовики СБ ОУН Ярослав Макар ("Олень"), Григорій Левицький ("Чорний") та Григорій Хоміцький ("Нечай"), районний референт пропаганди ОУН Заложцівського району Борис Питляр ("Явір") та підрайонний референт пропаганди Ярослав Питляр ("Байда")^[3], повстанці Адольф Базан, Роман Баран, Василь Біляк, Іван Вихор, Ярослав Волинець, Михайло Кисіль, Катерина Левицька, Северин Максимів, Василь Рудакевич, Іван Сович^[4].

До Першої світової війни була двокласна школа. Після війни, у 1925 році, збудовану нову чотирикласну школу. Директором був Петро Макар. У 1944 р. — школа семирічна, а з 1973 р. — середня.

Село газифіковане у 1999 р.

Гаї-Розтоцькі колишній Адміністративний центр Гаєрозтоцької сільської ради. Від 2020 року Гаї-Розтоцькі в складі Залозецької селищної громади. До села приєднано хутір Крутяки. Хутір Закамінь виключений з облікових даних у зв'язку із переселенням мешканців.

Релігія

У селі є чинна мурована греко-католицька церква святого Вознесіння, збудована у 1992 році, капличка Божої Матері, 6 «фігур» та 2 кам’яні хрести.

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1974; скульптор В. Млинко, архітектор Л. Довбенчук), насипано символічну могилу воякам УПА.

Скульптура святого Миколая

У XVIII ст. в селі, в один момент, почали помирати діти від невідомої хвороби. Щоб смерті припинилися, родина Сідловських пожертвувала фігуру святого Миколая, яку встановили на межі Зборівського і Кременецького районів. Також було посаджено чотири липи. І тоді, недуга відступила.

Під час Другої світової війни німці прокладаючи воєнний шлях зрізали липи, а фігуру перенесли на подвір'я жителя села.

Після того, як припинився войовничий атеїзм скульптуру повернуто на первісне місце. Нині за фігурою доглядає прародичка фундатора Франка Сідловська.^[5]

Фігура св. Антонія
Фігура св. Миколая

Соціальна сфера

Діє гає-розтоцьке НВК (збудована у 1989 р.), Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Розтоцьке», фермерські господарства, крамниці, колишні колгоспні землі розпайовані.

Гає-Розтоцька ЗОШ І-ІІІ ступенів
Сільський будинок культури

Персоналії

Народилися

Зіновій Моравський — український господарник, керівник у системі автомобільного транспорту Тернопільської області.
Михайло Покиданець — український художник, вишивальник.
проживав і похований доктор хімічних наук, професор Казимир Патриляк.
проживав і похований килимар І. Покиданець.
член Національної спілки журналістів України, краєзнавець Григорій Жук.

Центральна вулиця села
Скульптура Святого Антонія
Околиця села
Стара студня біля хутора Крутяки

Примітки

↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Зборівщина: історія і сьогодення [Історико-краєзнавчий нарис] / Уклад. Бігус М.Б., Тернопіль, 2008. — С. 130, 142, 146, 151, 153
↑ Гаї-Розтоцькі http://teren.in.ua/regions/hayiroztotski [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
↑ Грицько-Юрчук, О. Святий Миколаю, омофор твій нам оборона // Свобода. — 2007. — 22 груд. — С. 5. — (Скарбничка віри).

Література

Безгубенко О., Коропецька У. Гаї-Розтоцькі // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 340—341. — ISBN 978-966-457-228-3.
Лашта В. Гаї-Розтоцькі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 321. — ISBN 966-528-197-6.
Олексюк В. Залозецький край. Історико-краєзнавчий збірник. — Дрогобич: Коло, 2004. — С. 354—357.
Gaje Roztockie (część Załoźców) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 354. (пол.)