Місто — центр історичного регіону вирощування тюльпанів, що знайшло відображення у його поетичній назві — «місто квітів» (нід.Bloemenstad).
Історичні дані
Мапа Гарлема на 1550 рік.
Перші згадки про поселення стосуються X століття. Проте вже в XII столітті Гарлем перетворюється на укріплене місто.[4]
Днем народження Гарлема вважається 23 листопада. Того дня в 1245 р. граф Вільгельм II надав Гарлему права міста, офіційний міський статус. У листопаді 2022 р. місто урочисто відзначило численними публічними заходами своє 777-річчя.[5]
У XIV ст. місто тричі було майже повністю зруйноване великими пожежами: в 1328, 1347 та 1351 роках. Попри це, в третій чверті XIV ст. Гарлем був, за кількістю населення, другим містом у Голландії (на західному узбережжі Нідерландів). Епідемія чуми в 1381 р. вбила близько половини жителів Гарлема, як і жителів багатьох інших міст Західної Європи. Проте виробництво текстилю, кораблів і пива, разом із низкою інших ремесел і вигідним торговим посередництвом привели Гарлем до процвітання в XV–XVI століттях.[6]
Багато оздоблений, розкішний готичний кафедральний собор Св. Бавона в середмісті Гарлема був збудований, переважно, в 1397–1496 роках.
Під час Нідерландської Революції, в епоху боротьби більшості жителів цього регіону проти католиків, насамперед іспанців, Гарлем було взято в літу 1573 р. в результат семимісячної облоги іспанськими військами: місто капітулювало через голод, спричинений блокадою. Переможці влаштували в захопленому місті жорстоку розправу над захисниками, чимало місцевих вояків було вбито після капітуляції.[7][6]
Проте в 1577 р. Гарлем було відвойовано Вільгельмом Оранським, провідником протестантів, до міста стали масово прибувати протестантські біженці з високорозвинених південних нідерландських провінцій, охоплених католицьким терором, і Гарлем став швидко розвиватися, багатіти, за допомогою цих кваліфікованих людей. Між 1573 і 1622 роками населення Гарлема зросло з 18 тис. до 40 тис. жителів. У 1636–1637 місто стало епіцентром знаменитої «тюльпанової лихоманки», інвестиційного буму, під час якого за одну цибулину тюльпану платили по кілька сотень, а можливо й тисяч флоринів — великих срібних монет.
Сильним поштовхом для подальшого розвитку Гарлема стало відкриття каналу між цим містом та Лейденом у 1656 році. Проте у XVIII ст. Гарлем як центр торгівлі поступився Амстердаму, а в XIX ст. занепало знамените місцеве текстильне виробництво, не витримуючи міжнародної конкуренції. З усім тим, поява залізниці в Гарлемі, яка сталася вже в 1839 р., допомогла подальшому розвиткові: між 1879 та 1909 роками населення міста зросло з 37 тис. до 69 тис. жителів, в 1899 р. тут почав працювати перший у Нідерландах електричний трамвай. [6]
Монументи в місті
Монумент на честь художника Франса Галса, 1900 рік.
Монумент на часть нідерландського першодрукаря Лауренса Костера, найстаріша скульптура в Нідерландах
Монумент першодрукарю Лауренсу Костеру на Гроте-Маркт. У піднятій руці — літера «А»
Гроте-Маркт з монументом першодрукарю Лауренсу Костеру та сучасною скульптурою «Чудовисько»
Письменник Годфрід Боманс (автор Вім Йонкер, 1982 р.)
Корнеліс Бельт (1602/1612 — після 1661) — нідерландський художник
Адріан Брауер (1605-1638) — південнонідерландський (фламандський) художник, прихильник побутового жанру, мало розвиненого у Фландрії. Тимчасово працював у Гарлемі.
