Борис Вітошинський (псевдо : «Беріц» * 18 серпня 1914 , м. Перемишль — † 9 грудня 1991 , м. Олава , Польща ) — правознавець, публіцист, діяч ОУН, в'язень нацистських концтаборів.
Учні Перемиської гімназії 1932 рік. Справа наліво: Б. Вітошинський , Я. Ощудляк, О. Антонович , В. Федак , Б. Козак Борис Вітошинський як в'язень Аушвіцу Народився 18 серпня 1914 року в Пермишлі .
Закінчив українську державну чоловічу гімназію у Перемишлі у 1932 році, згодом вивчав право у Варшаві.
Член ОУН, ув'язнений з 1935 по 1936 роки у Березі Картузькій .
У 1942 році ув'язнений нацистами до концтабору Аушвіц , перебував також в концтаборах Маутгаузен , Мельк та Ебензе . Вийшов на волю після капітуляції Німеччини в травні 1945 року.
Закінчив правничі студії та працював на посаді професора в Українському вільному університеті (УВУ) в Мюнхені.
У 1948-1954 роках жив в Буенос-Айресі. У 1954 році оселився поблизу Парижа, працював головним редактором газети «Українець-Час» , а згодом – у часописі ОУН «Шлях перемоги» .[ 1]
Співпрацював також у різний час з часописами «Українець» (Франція) , «Українська трибуна» (Мюнхен) , «Український робітник» (Канада) , «Наш клич» (Аргентина) , з радіостанцією «Station of the Nations» (м. Клівленд, США).
В останні роки проживав у польському місті Олава .
Помер 9 грудня 1991 року, похований в родинному гробівцю у Перемишлі.
«Міжнародноправна охорона цивільного населення в часі війни і окупації» (1968)
«Повстанські рухи і визвольні війни під час і після Другої Світової війни у світлі міжнародного права» (1973)
«Тероризм чи визвольна боротьба – проблема міжнародного права» (1982)
«Самовизначення – потоптаний принцип міжнароднього права», «Право на самовизначення народів і Україна» (1983)
«Міжнародне публічне право» (1983)
«Війна і міжнародне право» (2014)
