Заробив гроші як пивовар і вклав кошти у своє захоплення астрономією. У 1820 році почав виготовляти дзеркальні телескопи, за допомогою яких у власній обсерваторії поблизу Ліверпуля спостерігав в основному планети і туманності. У 1844 році побудував телескоп діаметром 61 см, для якого він спорудив нове для того часу екваторіальне монтування, яке давало змогу компенсувати обертання Землі й легко стежити за об'єктами на небесній сфері. Він сам полірував дзеркало, використовуючи саморобний шліфувальний верстат.
Переселившися в 1852 році на острів Мальта, оскільки там астроклімат значно кращий, ніж у Британії, побудував там великий рефлектор із дзеркалом діаметром 48-дюймів (122 см). Після повернення до Англії обладнав обсерваторію в Мейденгеді, де продовжував спостереження з 61-сантиметровим рефлектором.
Відкрив 10 жовтня 1846 року перший із супутників Нептуна — Тритон. 18 вересня 1848 відкрив 8-й супутник Сатурна — Гіперіон, не знаючи про те, що 16 вересня його вже відкрив Джордж Бондом. 24 жовтня 1851 року відкрив супутники Урана — Арієль і Умбрієль, дав їм ці назви, а так само дав назву супутникам Урана, відкритим Фрідріхом Гершелем 1787 року, — Оберон і Титанія.
У 1867 році опублікував каталог понад 600 туманностей, вперше відкритих ним.