Вільям Вайтгед

Вільям Вайтгед
англ. William Whitehead
Народився12 (23) лютого 1715[1]
Кембридж, Англія, Королівство Велика Британія
Помер14 квітня 1785(1785-04-14)[1] (70 років)
Площа Беркліd, Metropolitan Borough of Westminsterd, Лондонське графство, Англія, Королівство Велика Британія
ПохованняGrosvenor Chapel, Mayfaird
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністьпоет, драматург, письменник
Alma materВінчестер-коледжd і Клер-Коледжd
Знання мованглійська
ПосадаПоет-лауреат Великої Британії
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайтгед.

Вільям Вайтгед (англ. William Whitehead; 12 лютого 1715 — 14 квітня 1785) — англійський поет та драматург. Поет-лавреат у 1757—1785 роках[2][3]

Життєпис

Вільям Вайтгед народився 12 лютого 1715 року в місті Кембриджі. Батько його був пекарем. Завдяки Генрі Бромлі[en], барону Монфорт, був прийнятий у Вінчестерський коледж[en].

У 1742 році вступив та став дійсним членом Клер-коледж[4] Кембриджського університету. Будучи студентом, він писав вірші та комедії. Одними з перших надрукованих його творів були «Про небезпеку написання вірша», «Послання Енн Болейн до Генріха Восьмого» та дидактичний «Нарис про Рідікуле» (1743)[5].

Закінчивши Кембріджський університет, у 1745 році він став учителем віконта Джорджа Вільєра[en], сина Вільяма Вільєра[en] 3-го графа Джерсі. Зі своїм учнем багато подорожував Європою.

У 1750 році на сцені була поставлена його перша трагедія «Батько-Римлянин», наслідування «Горація» П'єра Корнеля. Друга трагедія «Креуза» вийшла у 1754 році та була набагато вдалішою за першу. Взявши сюжет трагедії Евріпіда «Іон», Вайтгед обробив його в дусі свого часу[5].

У 1757 році помер поет-лауреат Колі Сіббер[en], а Томас Ґрей відмовився від посади, і 19 грудня 1757 року Вільям Вайтгед був призначений на його місце. Він на той час був наставником Джорджа Гаркорта, 2-го графа Гаркорта[en][6].

Перебуваючи на посаді поета-лауреата написав велику кількість од та елегій[5].

Твори Вільяма Вайтгеда були упорядковані у два томи та видані в 1774 році. У 1788 році були видано третій том, включно з мемуарами Вільяма Мейсона[en][5].

Вільям Вайтгед помер 14 квітня 1785 року на площі Берклі, Вестмінстер, Лондон, та був похований у Каплиці Ґросвенор[en].

Примітки

  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ . Bucholz, R.O. The Artistic Establishment: Poet Laureate 1660–1837, in Office-Holders in Modern Britain: Volume 11 (Revised), Court Officers, 1660–1837. British History Online. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 березня 2018.(англ.)
  3. ↑ Scott, Rosemary (2004). Whitehead, William (bap. 1715, d. 1785). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/29294. Процитовано 20 березня 2018. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)(англ.)
  4. ↑ Вайтгед Вільям (WHTT735W). Кембриджська база випускників. [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] «Кембриджський університет»
  5. ↑ а б в г  Hugh Chisholm, ред. (1911). Whitehead, William . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 28. Cambridge University Press. с. 604—605. (англ.)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2006. Процитовано 20 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільям Вайтгед
Придворні посади
Попередник:
Колі Сіббер[en] 		Поет-лауреат
19 грудня 1757–14 квітня 1785 		Наступник:
Томас Вартон[en]