Вільгельм Шот
Народився	3 вересня 1802(1802-09-03)[1][2]  Майнц, Франція[1]
Помер	21 січня 1889(1889-01-21)[1] (86 років)  Берлін, Німецька імперія[1]
Країна	Німеччина
Діяльність	синолог, мовознавець, викладач університету
Alma mater	HU Berlin
Заклад	HU Berlin
Аспіранти, докторанти	Вільгельм Радлов
Членство	Угорська академія наук Прусська академія наук
Вільгельм Шот у Вікісховищі

Вільгельм Шот (нім. Wilhelm Schott, 3 вересня 1802, Майнц — 21 січня 1889, Берлін) — німецький філолог та сходознавець широкого профілю: лінгвіст (запропонував методи вивчення граматики коренеізолюючих мов), дослідник народної поезії, міфів, історії та культури фінських та середньоазіатських народів. Поліглот: володів турецькою, перською, японською, китайською, маньчжурською, тибетською, тайською, в'єтнамською, казахською, чуваською, чагатайською, фінською та угорською мовами, а також низкою мов Індії. Відомий дослідженнями фінського та монголо-тибетського епосів (« Калевала», «Гесеріада»).

Закінчив Берлінський університет, з 1833 р. викладав китайську мову та філософію Китаю. У 1838 р. призначений ад'юнкт-професором Університету Майнца. З 1841 р. — академік Берлінської академії, професор Берлінського університету. Його граматика китайської мови Chinesische Sprachlehre (1857) довгий час була стандартним навчальним посібником.

• У 1845 р. на відгук Шотту було направлено кандидатську роботу М. І. Зоммера «Про основи нової китайської філософії». Робота отримала втішний відгук німецького синолога.^[3]

• Versuch über die tatarischen Sprachen . Берлін (1836)
• Verzeichnis der chinesischen und mandschu-tschungusischen Bücher und Handschriften der Berliner Bibliothek . Берлін (1840)
• De Lingua Tschuwaschorum: dissertatio. Berolini (1841)
• Über den Buddhismus in Hochasien und in China . Берлін (1844)
• Älteste Nachrichten von Mongolen und Tataren . Берлін (1846)
• Über das altaische oder finnisch-tatarische Sprachengeschlecht . Берлін (1847)
• Das Reich Karachatei oder Li-Liao . Берлін (1849)
• Über die (hochasiatische) Sage von Gesser-Chan . Берлін (1851)
• Das Zahlwort in der tschudischen Sprachenklasse . Берлін (1852)
• Die finnische Sage von Kullerwo . Берлін (1852)
• Entwurf einer Beschreibung der chinesischen Litteratur . Берлін (1854)
• Zur Beurteilung der Annamitischen Schrift und Sprache . Берлін (1855)
• Über die sogenannten Indochinesischen Sprachen, insonderheit das Siamesische . Берлін (1856)
• Chinesische Sprachlehre . Берлін (1857)
• Die Cassiasprache . Берлін (1859)
• Über die esthnische Sage von Kalewi-poeg . Берлін (1863)
• Über die echten Kirgisen // AKRAW-Berlin (1865). — S. 432—461.
• Altaische Studien . Heft 1-5. Берлін (1860—1872)
• Zur Litteratur des chinesischen Buddhismus . Берлін (1873)
• Zur Uigurenfrage . 2 Tle. Берлін (1874—1875)
• Zur japanischen Dicht-und Verskunst . Берлін (1878)
• Über die Sprache des Volkes Rong auf Sikkim . Берлін (1882)

• Шотт, Вильгельм // Енцеклопедичний слоник Блокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Cornelius Hasselblatt: Wilhelm Schott als Wegbereiter der deutschen Finnnougristik. — Finnisch-Ugrische Forschungen 62 (2014), 77-183.