PROFILPELAJAR.COM

Вільгельм-Фердинанд Галланд
Вільгельм-Фердинанд Галланд
Wilhelm-Ferdinand Galland
Народження	23 жовтня 1914; Бохум, Вестфалія
Смерть	17 серпня 1943 (28 років); поблизу Маастрихта; загиблий у бою
Поховання	кладовище Ломмела, Лімбург
	51°11′20″ пн. ш. 5°18′12″ сх. д. / 51.188890° пн. ш. 5.303464° сх. д.
Країна	Третій Рейх
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Люфтваффе
Рід військ	зенітна артилерія; винищувальна авіація
Роки служби	1935–1943
Звання	майор
Формування	JG 26
Командування	II./JG 26
Війни / битви	Друга світова війна:; Західний фронт Дивна війна; Французька кампанія; Битва за Британію; Стратегічна повітряна оборона Рейху Операція «Дабл Страйк»;
Відносини	Адольф Галланд; Пауль Галланд
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу	Золотий німецький хрест
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач	Почесний Кубок Люфтваффе

Вільгельм-Фердинанд Галланд (нім. Wilhelm-Ferdinand Galland; нар. 23 жовтня 1914, Бохум — пом. 17 серпня 1943, поблизу Маастрихта) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху, майор (1943) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1943). У повітряних боях здобув 55 перемог, усі на Західному фронті.

Біографія

Вільгельм-Фердинанд «Вутц» Галланд народився 23 жовтня 1914 у місті Бохум у прусській провінції Вестфалія й був одним з чотирьох братів сім'ї Галландів, що присвятили себе службі у військово-повітряних силах Німеччини^[1].

У 1935 Вільгельм-Фердинанд вступив до Люфтваффе, але спочатку служив у зенітній артилерії. Наприкінці 1940 його направили на навчання до авіаційної школи, і 27 червня 1941 після проходження повного курсу льотної підготовки він у званні обер-лейтенанта прибув пілотом винищувача до 6./JG26.

23 липня 1941 німецький льотчик здобув першу перемогу, збивши британський «Спітфайр» поблизу Едена. 5 травня 1942 В. Ф. Галланд, що мав на рахунку вісім літаків, був призначений командиром 5./JG26. Збивши вранці 2 червня у бою над гирлом Темзи, Англія, два «Спітфайра», він досяг планки в десять перемог. До кінця ж року на власний рахунок він записав 21 перемогу.

2 січня 1943 гауптман Галланд очолив II./JG26. Вдень 13 січня в районі Аббевіль, Франція, він збив Bf-109G-4 з 6./JG26, прийнявши його за «Спітфайр». Його помилка коштувала життя пілоту «Мессершмітта» — унтер-офіцеру Йогану Ірлінгеру.

26 січня Галланд здобув 24-ту перемогу, збивши черговий «Спітфайр», і 28 січня був нагороджений Німецьким хрестом у золоті. 15 лютого він досяг рубежу в 30 перемог.

4 квітня він в одному вильоті збив два стратегічні бомбардувальники В-17 і «Спітфайр». Вдень 21 квітня, збивши два бомбардувальники «Вентура» з 21-ї ескадри Королівських ВПС, Галланд подолав планку в 40 перемог, за що 18 травня 1943 був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

Вранці 14 липня німецький ас збив два P-47С американської 78-ї винищувальної групи (англ. 78 FG), і його рахунок досяг 50-ти перемог. Збивши ранком 12 серпня В-17, він здобув 54-ту і, як виявилося, останню перемогу.

Увечері 17 серпня 1943 союзники влаштували масовий наліт бомбардувальної авіації на міста Швайнфурт і Регенсбург. II./JG 26 на чолі з командиром вилетіла на перехоплення армади з 376 важких бомбардувальників B-17 «Летюча фортеця» зі складу 8-ї повітряної армії США, що прямували під прикриттям британських винищувачів з амбіційною метою зруйнування інфраструктури та виробничих потужностей німецької авіаційної промисловості. У бою з P-47 «Тандерболт» з американської 56-ї винищувальної групи (англ. 56 FG) в 5 км на захід від Маастрихта його FW-190A-5 W Nr.530125 отримав серію прямих влучень і вибухнув у повітрі. Останки Галланда були знайдені лише через два місяці, оскільки від потужного удару уламки «Фокке-Вульфа» разом з кабіною пілота увійшли на три з половиною метри в м'який ґрунт.

Вільгельм-Фердинанд Галланд усього здійснив 186 бойових вильотів, і серед збитих їм літаків були 37 «Спітфайрів», шість В-17 і один В-24.

Див. також

Література

Caldwell, Donald L (1993). JG26 — Top Guns of the Luftwaffe Ballantine ISBN 0-87938-845-5
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939–1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 978-3-87341-065-7.
Weal, John (2006). Bf 109 Defence of the Reich Aces. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84176-879-3.

Посилання

Wilhelm-Ferdinand "Wutz" Galland. на luftwaffe.cz. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 11 травня 2015. (англ.)
Галланд Вильгельм-Фердинанд (Wilhelm-Ferdinand Galland). на warbirds.ru. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015. (рос.)
Galland, Wilhelm-Ferdinand «Wutz» [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] — нагороди майора Галланда (англ.)
Galland, Wilhelm Ferdinand «Wutz» [Архівовано 14 травня 2015 у Wayback Machine.] — місце поховання майора В-Ф.Галланда (англ.)
«Wutz» Galland — A Bird of Prey over the Channel Front

Примітки

↑ Найстарший брат Фріц Галланд проходив службу у винищувальній та розвідувальній авіації й пройшов усю війну. Адольф Галланд — один з найславетніших німецьких асів Другої світової війни, генерал-лейтенант, начальник винищувальної авіації Люфтваффе з 1941 по 1945 роки, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами. Молодший брат — Пауль Галланд, пілот винищувальної авіації, також служив у лавах 26-ї винищувальної ескадри, збив у боях 17 літаків противника; загинув 31 жовтня 1942 року

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: гауптман Конні Майер	командир III./26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» 2 січня — 17 серпня 1943	Наступник: гауптман Йоганнес Нойманн